Народився приблизно 752 року до нашої ери в Ізраїльському царстві. Його батька звали Верія. Початок пророчого служіння Осії припадає в період управління державою царем Єровоамом ІІ (788-747 рр. до н. е.). На відміну від інших пророків, з Божої волі одружується з блудницею Гомер. Згідно Біблійного переказу було двоє блудниць, котрі взяв за дружини Осія.
У другій главі книги пророцтва стверджується, що істинне Богошанування буде поширене по всій землі (Ос.2,20). Бачимо добре ознайомлення пророка Осії з духовним життям юдейського священства. Я і всі інші пророки Осія викриває Ізраїль за служіння іншим богам, крім Єдиного Бога Ізраїлевого, мудро наставляючи на шлях благочестя. Передбачає насування великої біди на столицю Самарію, якщо цар Єровоам ІІ з народом не покається у власному беззаконню.
Далі в пророцтвах Осії відображаються реалії падіння Самарії через ідолопоклонство і Боже попущення через військо царя Ассирії (Ос.8,8-14); коліно Єфремове потрапить у Єгипет і великих страждань зазнають боговідступники (Ос.9, 6-17); не буде в народі царя (Ос.10,5-15).
Крім того, пророцтва відображали дві сторони – асоціативну і прообразну. В одинадцятій главі відразу ж мова йде про визволення з полону Єгипту сина Ізраїля, а прообразному — означає повернення Марії з Йосифом і Богомладенцем з єгипетської пустелі (Ос.11,1; Мв.2,15). Осія пророкує також про триденне воскресіння Христа (Ос.6,2) і перемогу над смертю: « Від влади пекла Я викуплю їх, від смерті визволю їх. Смерте! Де твоє жало? Пекло? Де твоя перемога?» (Ос.13,14).
У примиренні Іосії з блудницею можна бачити символічне значення: навернення Ізраїля до Бога.
Його пророцтва увійшли в книги Святого Письма. Книга пророцтв вмістила чотирнадцять глав. Пророче служіння тривало шістдесят років. У похилому віці відійшов до Бога. Помер за переказом за 820 років до нашої ери у Вавилоні , похований у Верхній Галилеї.
Божий пророк шанується не тільки в християнстві, а в юдаїзмі та ісламі. Ортодоксальна церква встановила день шанування пророка Осії – жовтня.
Пегас
