Намір і моральна вага вчинку
В творі «Анґуттара-нікаї» Будда пов’язує карму з наміром, після якого людина діє тілом, мовою чи розумом. Випадково наступити на комаху і свідомо її вбити — різні випадки, хоча результат зовні однаковий. Для моральної оцінки важить спрямованість волі. Її коренями можуть бути жадібність, ворожість і невідання або, навпаки, щедрість, доброзичливість та розуміння. Навіть невисловлена злоба належить до роботи розуму, яка формує подальші рішення.
Кармічний наслідок, згідно з ранніми текстами, може виявитися вже тепер, у наступному народженні або пізніше. Сприятливі вчинки пов’язують із добрим народженням, неблагі — із тяжкими умовами існування.
Кристал солі та різні наслідки
У «Лонапхала-сутті» маленьку кількість води порівняно з великою річкою. Малий кристал солі робить воду в невеликій чашці непридатною для пиття, тоді як у Ганзі його майже не відчують. Порівняння стосується людей із різною мірою морального й духовного розвитку. Однаковий за зовнішніми ознаками проступок може мати неоднакове продовження. Має значення стан людини, її стриманість, виховання розуму та здатність розуміти власні дії.
Найгостріше цю думку розгорнуто в оповіді про Ангулімалу. Жорстокий убивця зустрічає Будду, відмовляється від насильства й стає ченцем. Згодом він досягає звільнення. Проте минуле не зникає: під час збирання їжі люди кидають у нього каміння та уламки посуду. Ангулімала повертається пораненим, із розбитою чашею. Будда пояснює його теперішній біль як переживання плоду давніх злочинів, що за інших умов привели б до значно тяжчого страждання.
Для укладачів цієї бесіди цілковита зміна життя сумісна з відповідальністю за скоєне. Ангулімала припиняє вбивати й більше не створює того самого ланцюга вчинків, хоча залишається вразливим до давніх наслідків. Розповідь стосується буддійського звільнення і не встановлює норм судочинства. Її релігійний зміст пов’язаний із можливістю виховання навіть людини, чиє попереднє життя було сповнене насильства.
Іван Гудзенко
