Українська Рада Вільнодумців і Віруючих ставить собі амбітні завдання подолати такі негативні явища, як ненависництво та суспільне протистояння, претензії на істину в останній інстанції та вищий моральний авторитет, заробітчанство на привілеях та забобонах, зарегульованість інформаційного простору і духовного життя українців як «годівниця» корумпованих чиновників, а також безкарність радикалів, які силою нав’язують іншим людям свої ідеї замість ведення цивілізованої полеміки.
Основні напрямки діяльності організації: захист прав людини, правова і психологічна підтримка вільнодумців та віруючих у відстоюванні своїх переконань; боротьба з корупцією і монополіями, протидія дискримінації; оскарження протиправних актів та рішень представників влади, моніторинг законодавства у сфері свободи думки, совісті та релігії і лобіювання його удосконалення; просування в суспільстві і концептуальний розвиток на науковому рівні доктрини особистої автономії, права кожної людини самостійно обирати, чому вірити чи не вірити; медіація, врегулювання конфліктів, спричинених фанатизмом; розробка інновацій у сфері духовного розвитку людини.
На установчих зборах Української Ради Вільнодумців і Віруючих Юрій Шеляженко підкреслив, що дерегуляція духовного життя українців є першим пріоритетом організації: «Ми будемо добиватися таких змін до законодавства, щоб релігійну організацію будь-якого спрямування можна було зареєструвати за кілька днів, як реєструються громадські організації, без упереджених до нових ідей релігієзнавчих експертиз, щоб таку організацію міг зареєструвати навіть один харизматичний лідер, а не десять чоловік мінімум, як вимагається зараз.
Прагнення чиновників регулювати віровчення та внутрішній устрій релігійних організацій продиктоване корупційними зв’язками із розкошуючим за рахунок простих віруючих священноначалієм пануючих церков і суперечить європейським стандартам свободи думки, совісті та релігії.
Ми також боротимемося з привілейованим становищем релігійних монополістів у ЗМІ, на шлюбах і похованнях, у альтернативній службі та в інших сферах життя, які мають бути однаково відкриті кожній громадській або релігійній організації. Будемо критикувати і добиватися перегляду абсурдних рішень судів, на зразок такої дикої ситуації, коли суддя перекреслює свободу переконань і оголошує, що пародійні релігії в Україні, на зразок пастафаріанства, нібито, незаконні, або коли суддя підігрує бажанню чиновників закрити незручну релігійну організацію, відправляючи на релігієзнавчу експертизу замовні матеріали ЗМІ замість справжніх віросповідних документів релігійної організації, і це при тому, що віровчення релігійної організації взагалі не підлягає державному контролю.
Ми також виступатимемо проти викладання будь-якої конкретної релігії чи світоглядно-етичної системи в школі на безальтернативних засадах. Бо людина має самостійно і свідомо обирати, чому вірити, чому не вірити, які з альтернативних суспільних норм визнавати. Інші люди можуть давати поради, підказувати, ділитися досвідом, але не мають права диктувати, демонізувати інші ідеї, звужувати особистий вибір. Людина є вільною лише тоді, коли робить власний вибір».
Юрій Шеляженко у соціальних мережах:
https://www.facebook.com/ludstvo
http://sheliazhenko.livejournal.com/
https://www.facebook.com/sheliazhenko
http://vk.com/sheliazhenko
P.S. Бажаючі можуть ознайомитися зі статтею Юрія Шеляженка “Шляхи подолання дискримінації у праві на свободу совісті та релігії” за цим посиланням https://www.academia.edu/28259965/%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%97
Веб-конференція триватиме з 4 вересня по 20 вересня 2016 року.
Питання задавайте у коментарях до цієї публікації. Там же будуть розміщені ваші відповіді! Реєстрація на сайті непотрібна. Перед відправкою питання уважно перечитайте його, адже у Вас не буде можливості його редагувати! Після закінчення веб-конференції на нашому сайті буде опублікований окремий матеріал з найкращими запитаннями.
Від порталу «Філософія і Релігієзнавство». Шановні друзі! Будь ласка, у своїх питаннях дотримуйтеся толерантності та поваги!
Ви знайомі з працею доктора Сан Мен Муна "Божественний Принцип" по унфікації людства? Ви згідні з її положеннями?
Випала Вам честь - бути богом. Що Ви зробили б?
Окрім того, що в релігійних системах присутня віра в надприроднє, релігійний куль та обряди, форми колективного сповідання і т.д. які за змістом різняться. Чи вважаєте Ви, що релігія майбутнього залишить тільки віру в надприроднє і скасує усе решта, що перераховане вище.
Калян: "А чого Ви вважаєте, що потрібно об'єднувати геїв і гетеросексуалів? Віруючих і невіруючих? Правих і лівих?".
Юрій Шеляженко: "Бо в цьому місія релігії: бути зв'язком, об'єднувати, вирішувати вимишлені протиріччя фантастичними компромісами. І я дуже вдячний Ігорю Дмитруку за чудову характеристику "релігійний пацифізм", яку він дав нашій вірі в найвищу цінність людини. Там, де матеріаліст бачить єдність і боротьбу суперечностей, ми, ідеалісти, бачимо єдність і творчий потенціал згоди. Традиція і релігія, в традиційному значенні цих слів латиною, означають звичай і зв'язок. Наш зв'язок з усіма людьми, сучасниками, предками і нащадками, полягає у вічній, невід'ємній людській душевності, вірі в себе. Наш звичай покликаний з'єднати силою віри в себе минуле, сьогодення і майбутнє, продовжувати з покоління в покоління накопичувати священний досвід душевності і користуватися ним на благо розвитку людства".
Ганна: "Ви знайомі з працею доктора Сан Мен Муна "Божественний Принцип" по уніфікації людства? Ви згідні з її положеннями?".
Юрій Шеляженко: "Знайомий побіжно. Не можу критикувати його релігію, хіба що навколорелігійні практики, такі, як промивання мізків, що не має нічого спільного з релігією як такою. Згоден із Муном, що сенсом буття і причиною творення є радість, але не поділяю його вихідне положення, що радість нібито не може бути досягнута особою самостійно. Цей спірний постулат, як на мене, служить виключно відчуженню Бога від людини. Як ви знаєте, в душевній релігії Бог мислиться продовженням людини до нескінченності. Не розумію, яка радість в тому, щоб спочатку забрати у дитини Бога-іграшку, заборонити дитині спілкуватися з самою собою, а потім, коли дитині вже страшно, витягти цю вкриту порохом іграшку з комори та оголосити старшим партнером по життю, помістити її в центральному кутку нібито богоцентричної хати-сім'ї і суворо наказати не чіпати, бо вб'є. Така консервація Бога в незмінному, не розвинутому через життєвий досвід, вигляді, гальмує людський розвиток і залишає його на рівні міфології, не підпускаючи до філософії та науки. Втішає, що Мун принаймні не заперечує творчу роль людини як керівника всесвіту".
Антон: "Випала Вам честь – бути богом. Що Ви зробили б?".
Юрій Шеляженко: "Був би собою усім на втіху та продовжував би поклонятися кожній людині, як самому собі".
Євгеній: "Окрім віри в надприроднє в релігійних системах бачимо релігійний культ та обряди, форми колективного сповідання і т.д., які за змістом різняться. Чи вважаєте Ви, що релігія майбутнього залишить тільки віру в надприроднє і скасує усе інше, що перераховане вище?".
Юрій Шеляженко: "Скасування є втіхою матеріалістів. Але й вони визнають, що святе місце пустим не буває, і після скасування віри намагаються втулити на її місце якесь потворне морально-патріотичне виховання, розмножуючи юних франкенштейнів. В чому Ви праві, так це в тому, що людям все частіше достатньо усвідомлювати священність власного життя, набувають поширення мінімалістичні культи з такими підходами, як обряд мислення і сповідь діалогу. Але дійсного скасування обряду нема, хіба що амортизується якийсь вже зовсім недоречний в сучасних умовах ритуальний капітал, тим часом як загалом енергія обряду, сила віри, проявленої у символічних діях, що творять дива і міняють наше життя на краще, завжди творилася, накопичувалася та реалізувалася, і так само буде далі. Я, взагалі, не люблю протиставлення відчутного як нібито природного вимишленому як нібито надприродному, бо фантазія властива людській природі. Тому, наприклад, я вважаю природним моє продовження у вимишленому всеохопному Бозі-людині, хоч матеріаліст, напевне, назвав би такого Бога надприродним. І тим не менше, якщо взяти цей умовний поділ на природне та надприродне, зверну вашу увагу на те, що у будь-якій релігії світогляд-віровчення реалізується і грає соціальну роль через посередництво обряду та організації. Якщо хтось оголошує, що цих ланок нема, йому не залишиться нічого іншого, як створити свій обряд і свою організацію. І от в цьому я тільки підтримаю кожного творця власної релігії, бо такий духовний подвиг дуже корисний для самовдосконалення".
Чому на Ваш погляд, легалізація гомосексуалізму в системі правових відносин є потрібною? Це їх право - нехай. Але скажіть - навіщо це демонструвати? Впроваджувати в систему освіти? Навіщо про це розповідати дітям? Що Ви думаєте, що коли про це мовчати, то вони в жодному випадку не можуть про це дізнатись? Або давайте так: в ісламських державах чомусь табуйованим є це явища. Хоча, звісно це не означає, що такого явища не існує. Суть питання: навіщо це все демонструвати захищати правовими інститутами? Який сенс?
Звідки на Ваше переконання походить релігія - від людини чи від Бога? Релігія це дарунок Бога чи плід інтелектуальної творчості людини?
Що Ваша релігія забороняє? Який гріх найважчий?
Чи потрібні сьогодні релігійні лідери в наш час? Час моральної деградації та зростанню нігілізму і байдужості. Без сумніву, Ісус, Будда, Мухаммед, інші прийшли в історію людства у потрібний для цього час. А сьогодні, на Ваш погляд, роль таких лідерів є актуальною?
Чи може Ваша релігія зціляти людей, як це практикують сучасні харизматичні проповідники?
Чи згідні Ви з тим, що Ісус - єдиний шлях до спасіння,а також те, що Його роль значно важливіша і більша від усіх решти провідників?
Скажите, а Вы верите, що нет Бога кроме Аллаха, и Мухаммед (мир и благословение ему) пророк Его?
Віктор: "Чому на Ваш погляд, легалізація гомосексуалізму в системі правових відносин є потрібною? Це їх право – нехай. Але скажіть – навіщо це демонструвати? Впроваджувати в систему освіти? Навіщо про це розповідати дітям? Що Ви думаєте, що коли про це мовчати, то вони в жодному випадку не можуть про це дізнатись? Або давайте так: в ісламських державах чомусь табуйованим є це явища. Хоча, звісно це не означає, що такого явища не існує. Суть питання: навіщо це все демонструвати захищати правовими інститутами? Який сенс?".
Юрій Шеляженко: "Право - наука про людське самоуправління, що вимагає узгодження бажаного з дійсним. Можливо, ви бажали б, щоб гомосексуалістів не існувало, але вони існують, і з цим треба рахуватися, як треба рахуватися з існуванням інакодумців, іншовірців, із тим, що ви іноді помиляєтеся і маєте грішні бажання, як і я, як і гомосексуалісти, як будь-яка жива істота, крім хіба що деяких сконструйованих нами безгрішних абстракцій на зразок Бога, ідеальність яких ми намагаємося наслідувати. Тож навіть якщо ви видасте закон про заборону гомосексуалізму, цей закон не буде виконуватися, які б кари ви не вигадали. Якщо ви видасте закон про приховування гомосексуалізму, він також не виконуватиметься, бо шила в мішку не сховаєш. Звісно, ви можете не розповідати дітям про таке значуще явище, але тоді на вашій совісті буде гріх введення дітей у невігластво чи навіть в оману, якщо ви раптом почнете розповідати, що гомосексуалісти гірші за інших істот просто через устрій їхніх почуттів. Якщо я воюватиму з людьми, які нічого поганого не зробили, інші цього не схвалять, мені не довірятимуть, моїм ворогам надаватимуть допомогу в захисті від моєї безглуздої агресії, в результаті ця війна вийде мені боком. І захист від безглуздої агресії має священний сенс: розум має захищати себе, послідовно, морально, уникаючи насильства, зупиняти безумців".
Олег: "Звідки на Ваше переконання походить релігія – від людини чи від Бога? Релігія це дарунок Бога чи плід інтелектуальної творчості людини?".
Юрій Шеляженко: "Не варто презюмувати диз'юнкцію там, де доречна кон'юнкція. З точки зору теології душевної релігії, Бог є людиною, продовженням людини до нескінченності. У релігії, як у Бозі, людина знаходить своє продовження. І без прагнення людської єдності з нескінченністю релігія не мала б сенсу. Інтелектуальна творчість є однією з форм спілкування людини з Богом, тож природно, що ми приходимо до розуміння Бога в формі самостійно сконструйованої людиною абстракції. З цього приводу в Священному писанні релігійної віри в найвищу цінність людини, в тексті Доля, є притча. Людина питає Бога, навіщо він творить людину, а Бог відповідає: щоб ви творили мене. Людина питає Бога, що буде далі, а Бог відповідає: твоє буття належить тобі (Дол. 1-2, 9-10)".
Інна: "Що Ваша релігія забороняє? Який гріх найважчий?".
Юрій Шеляженко: "Як Бога пізнаємо в єдності буття, так і гріхи пізнаємо в єдності небуття. Є один універсальний гріх, що об'єднує в собі решту: приниження. Суттю всіх гріхів є приниження людини. Коли ми кажемо, що щиро сповідуємо душевну релігію, це означає, що у суді совісті й самообороні керуємося моральним критерієм: утвердження найвищої цінності людини є добро, приниження людини є зло; покоряємося правді, не залежимо від гріхів: брехні, насильства, безумної войовничості, страху, жадібності, прив’язаності; гордині, тобто протиставлення свого чужому, демонізації інакших; індивідофобії, тобто побоювання самотності та одинаків. Так сказано у формулі віровизнання віруючих в найвищу цінність людини, де окрім основного гріха приниження перераховано інші суттєві гріхи, які мусимо наполегливо поборювати".
Олександр: "Чи потрібні сьогодні релігійні лідери в наш час? Час моральної деградації та зростанню нігілізму і байдужості. Без сумніву, Ісус, Будда, Мухаммед, інші прийшли в історію людства у потрібний для цього час. А сьогодні, на Ваш погляд, роль таких лідерів є актуальною?".
Юрій Шеляженко: "Думаю, кожен час підходить для того, щоб вірити в себе, бути вірними собі, володіти собою, реалізувати і проповідувати цей моральний закон та творити краще буття у відповідності до цього морального закону, для утвердження найвищої цінності людини. Історичні приклади, звісно, цікаві, але кожна історія є неповною, вона нічого не каже про те, що відбулося за рамками її сюжету. Наприклад, академічний історик годинами вам розповідатиме про різні війни та забуде розповісти про пацифіста, який спас друзів від участі в цих війнах, хоча пацифіст існував, просто воюючі нації та звеличені ними наукові школи під впливом гріха гордині закрили очі на його існування, бо він жив у своїй паралельній реальності, де війна не вважається достойним заняттям для людини. Я гадаю, що в усі часи в усіх місцях були, є і будуть віруючі в найвищу цінність людини на зразок названих Вами святих людей, які творять добро, бо бачать в цьому сенс свого існування, і люди навколо них починають творити добро нарівні з ними".
Єгор: "Чи може Ваша релігія зціляти людей, як це практикують сучасні харизматичні проповідники?".
Юрій Шеляженко: "Будь-який лікар поважає людське життя, а це вже елемент душевної релігії. Взагалі, серед цілителів багато віруючих в найвищу цінність людини. Одні, на зразок мене, духовно зціляють від страху та відчаю, інші борються з фізичними хворобами науковими методами".
Алла: "Чи згідні Ви з тим, що Ісус – єдиний шлях до спасіння,а також те, що Його роль значно важливіша і більша від усіх решти провідників?".
Юрій Шеляженко: "Якщо Ви вірите в це і не проти розділити зі мною віру, я з радістю буду вірити разом з Вами. Також зазначу, що у Священному писанні душевної релігії сказано: християнство досконале, бо вчить мудрій любові (Діал. 12). У вченні Ісуса я особливо люблю ідею царства Божого всередині нас".
Карим: "Скажите, а Вы верите, що нет Бога кроме Аллаха, и Мухаммед (мир и благословение ему) пророк Его?".
Юрій Шеляженко: "Если Вы верите в это и не против разделить со мной веру, я с радостью буду верить вместе с Вами. Также отмечу, что в Священном писании открытой религии сказано: ислам совершенен, ведь учит мудрому повиновению (Диал. 12). В учении Мухаммеда я более всего повинуюсь идее разумности, идее поклонения человеку, ведь Аллах изгнал и наказал Иблиса за отказ поклониться человеку и идти с ангелами, охраняющими человека от бед".