З чого починається послідовність

Невіданням називають нерозуміння страждання, його виникнення, припинення та шляху. Невідання тут є умовою, а не першою подією в історії всесвіту. Воно зумовлює вольові утворення, а ті — свідомість. Далі йдуть ім’я і форма, шість чуттєвих сфер, контакт, відчуття, жага, чіпляння, становлення, народження та старість і смерть. Поряд зі смертю тексти згадують скорботу, плач, біль і відчай. Опис охоплює цілий порядок залежностей, тому його окремі назви потребують пояснення.
«Ім’я» в цьому вжитку стосується психічних складників: відчуття, розпізнавання, наміру, контакту й уваги. «Форма» означає тілесність. Серед шести сфер розрізняють зір, слух, нюх, смак, дотик і розум, що має справу з думками та іншими ментальними об’єктами. Контакт виникає при зустрічі відповідного органа, предмета й усвідомлення. Пов’язане з ним відчуття забарвлює пережите як приємне, неприємне або нейтральне.
Як відчуття переходить у жагу
Дванадцять ланок зазвичай тлумачили і через кілька народжень. Минулі дії створюють умови теперішнього існування, а нинішня жага й чіпляння підтримують майбутнє. Впливові коментарі розподіляли ланки між трьома життями. Поряд існують прочитання, що наголошують на перебігу досвіду в теперішньому. Ранні тексти містять різні за довжиною послідовності, тож історія тлумачення складніша за одну незмінну діаграму.
У «Маханідана-сутті» Ананда каже, що залежне виникнення здається йому ясним. Будда застерігає від такого враження. Далі розглянуто взаємну залежність свідомості та імені й форми. Тут аналіз не зводиться до механічного руху по прямій: умови можуть підтримувати одна одну. Питання стосується самого існування живого досвіду, в якому свідомість і тілесно-психічна організація не виступають двома цілком незалежними речами.
Власність, суперечки і насильство
Та сама бесіда простежує суспільне продовження жаги. Пошук бажаного веде до здобуття, оцінювання і прив’язаності до надбаного. З’являються скупість та потреба охороняти своє. З охороною майна текст пов’язує суперечки, сварки, наклепи й застосування зброї. Це окрема послідовність, відмінна від звичного переліку дванадцяти ланок. Вона показує, як аналіз причин страждання застосовували до відносин між людьми.
Іван Гудзенко