Архат продовжує жити
Сорок четверте повчання «Ітівуттаки» розрізняє дві форми нірвани: із залишком та без залишку. Перша стосується архата, який ще живий. Його органи чуття діють; він бачить, чує, зустрічає приємне й неприємне, зазнає тілесного болю. Припинилися пристрасть, ненависть і невідання, але відчуття й тілесне життя тривають. Цей опис пояснює, чому буддійські життєписи можуть говорити про пробудженого вчителя, який старіє, хворіє або потребує відпочинку.
Нірвана без залишку пов’язана із завершенням життя звільненого, для якого більше немає нового народження. У розповідях про смерть Будди часто вживають слово «парінірвана». Межа між двома описами проходить через завершення наявного життя, а не через два окремі ступені моральної досконалості. Водночас саме слово «парінірвана» в каноні має ширший ужиток, ніж лише назва смерті: його значення уточнюється за контекстом бесіди.
В «Удані» сказано про ненароджене, невиникле, нестворене й необумовлене. Можливість виходу з обумовленого існування обґрунтована наявністю такого звільнення. Ці слова відрізняють нірвану від стану, який спочатку виник завдяки зусиллям, а згодом мусить зруйнуватися. Шлях розвивають у часі, проте досягнута ним мета не описується як тимчасово створене задоволення.
Запитання про життя після смерті
Мандрівник Ваччхаготта намагається з’ясувати, чи існує пробуджений після смерті, чи не існує, чи слід поєднати обидва твердження або відкинути їх обидва. Будда не приймає жодної з цих відповідей. У відповідній бесіді знову з’являється вогонь: у який бік він пішов після згасання? Запитання передбачає перенесення чогось сталого, тоді як ішлося про процес, який залежав від палива. Так само звичні категорії не вміщують опису звільненого.
Буддійські небесні світи належать до іншого порядку. Народження серед богів може дати довге життя й насолоду, однак воно залежить від умов і завершується. У межах сансари навіть найсприятливіше існування залишається минущим. Цим пояснюється відмінність релігійних завдань: добрі вчинки можуть вести до кращого народження, тоді як нірвана припиняє саму необхідність народжуватися знову. Обидві мети згадуються в буддійських текстах, але займають у них різне місце.
Іван Гудзенко
