Авторство книги, час і місце її написання
Автором книги є пророк Овдій. Про саму особистість пророка ніде не згадується, навіть в біблійній писемності. Августі та Кюпером притримуються думки, що ім’я присвоєне автором швидше як псевдонім. Але таке припущення відстороняло б нас від свідчення про того, хто власне написав цю книгу. Ім’я Овдія зустрічаємо в інших біблійних текстах Старого Завіту та стародавньому єврейському надписі. В тім символічний характер властивий іншим біблійним пророкам.
Символічний характер пророка швидше за все слугує посиланням для Августі та Кюпера. Іудейським християнським істориком Йосифом Флавієм Авдій ототожнюється з начальником Ахава у третій книзі Царств, яким власне і переховувалися пророки, котрих гнала Ієзавель. Блаженним Ієронімом подає таке свідчення: гріб Овдія шанується з пророком Єлисеєм та Іоанном Хрестителем в місті Севастія, Епіфанієм та Дорфеєм передається думка ототожнення Авдія пятидесятиначальнику, який за велінням царя Охозії був посланий за пророком Божим Іллею. Іншими ж ототожнюється з князем Овадієй, котрого послав юдейським цар Йосафат з книгою закону. І лише Єфремом Сиріним стверджується про походження Овдія – місто Сихем.
Дослідником Ейхгорном вважається, що книга Овдія – це фрагмент збірника промов пророка, де в останній строфі описане святкування Ізраїля, що є пізнім додатком до самої книги. Вірш 17-21 не співвідноситься з темою промови Овдія – зруйнування Ідумеї військами Навуходоносора та передбачення. Бібліологами Велльгаузеном, Новаком, Сельбі, Чейном, Марті та іншими переконані в тому, що твір міг виконуватися трьома авторами в різний час.
Акцентувалася увага перш за все в частинах, які суперечили одна одній: звершення суду над Едомом, надмірність Едому та злочини проти Юдеї, дружні народи, які звершують суд. На думку Чейна, в частинах книги настільки повно фарб, друга частина слабенько викладена, розтягнута. Не всі представники західної екзегетики приймають думку щодо єдності книги Овдія. Згідно Ореллі пророцтво Овдія ніяк не вражає , а воно є мозаїчною роботою. Гоонакером не виявляються ніякі ознаки утворення книги з окремих частин.
Зміст книги
Складається ж книга з 1-ї глави та 21 вірша. Ні одного разу її не цитують у Новому Завіті. Центральною темою постає Боже правосуддя, що проявляється через суд над містом Едом.
Тлумачення книги пророцтв Овдія отцями Церкви
Преподобний Єфрем Сирін у словах пророцтва про вислухану звістку від Господа та посланого посла до народів розуміє пряму вказівку на Еммануїла, який як Ангел завіту за словами пророка Малахії прийшов у світ звістити мир усім народам. Святитель Кирило Олександрійський подає прекрасне тлумачення на видіння пророка Овдія: він старається пересвідчити нас у тому, що це видіння відноситься до тих лих, які досягнуть Ідумею , — зміцнює слухачів у вірі. А що звіщене ним незабаром здійсниться, в цьому старається переконати вказівкою на те, що ці слова взагалі не його, а слова Божі. Проти них (народів Ідумеї) відправлене повідомлення, або ж штурм або ув’язнення, так як божественний суд засуджує неминуче спустошення.
Федор Мопсуєтський говорить, що ними були засвоєні настанови про те, що йшлося, так, немов це було промовлено дії Духа Святого, що проявилася. Блаженний Феодорит Кірський сказав, що як воєначальник збирає військо проти воїнства, показуючи тим, що Сам допускає їм це терпіти.
Пегас
