Ага Хан IV: біографія імама ісмаїлітів і мережа AKDN

У гірських районах Центральної Азії, у Східній Африці та в великих містах Заходу можна знайти лікарні, школи й культурні установи, пов’язані з ім’ям Ага Хана. Для стороннього спостерігача це нагадує роботу міжнародної благодійної мережі. Для послідовників нізаритського ісмаїлізму така діяльність має ще й релігійне значення: піклування про освіту, здоров’я й умови життя є способом реалізації етичного обов’язку перед людиною. Цю модель понад шість десятиліть уособлював Карім аль-Хусейні, відомий як Ага Хан IV.

Він народився 1936 року в Женеві, здобував освіту у Швейцарії та Гарвардському університеті. 1957 року, після смерті свого діда Ага Хана III, став 49-м спадкоємним імамом нізаритських ісмаїлітів. Йому було 20 років. Для цієї шиїтської традиції імамат не є просто виборною посадою. Послідовники пов’язують його з безперервним духовним проводом, що походить від ранньої ісламської історії. На практиці Ага Хану довелося керувати громадами, розпорошеними між різними державами, мовами й економічними умовами.

Інвестиції в охорону здоров’я та освіту були пов’язані з конкретними проблемами регіонів, де працювали установи AKDN. Підготовка місцевих медиків, доступ жінок до навчання, збереження культурної спадщини та створення робочих місць не дають миттєвого ефекту. Вони потребують десятиліть фінансування і роботи фахівців. Саме тому діяльність мережі коректніше оцінювати за довготривалими програмами, а не лише за урочистими відкриттями лікарень чи університетів.

Чому школа може бути формою релігійного служіння

За його керівництва розвинулася Aga Khan Development Network — мережа організацій, що працюють у сферах медицини, освіти, економічного розвитку та збереження культурної спадщини. У 1983 році заснували Університет Ага Хана, важливий для підготовки медичних фахівців та дослідників. Окремий напрям — програми архітектури, реставрації й благоустрою історичних міських просторів. Вони виходили з думки, що збереження пам’яток може одночасно підтримувати місцеву економіку й культурну гідність громади.

Діяльність мережі не обмежувалася послідовниками ісмаїлізму. Її установи декларують роботу з людьми різного походження та віросповідання. Це суттєва відмінність від уявлення про релігійну допомогу як спосіб обслуговування винятково власної спільноти. Проте модель великих благодійних структур ставить і практичні питання: як поєднати духовне керівництво з професійним управлінням, міжнародним фінансуванням і підзвітністю перед населенням.

Ага Хан IV помер 4 лютого 2025 року в Лісабоні. Його наступником став син, принц Рахім Ага Хан V, п’ятдесятий імам нізаритських ісмаїлітів. Зміна духовного керівництва підкреслила спадкоємний характер інституту, але залишила відкритими нові завдання міжнародної мережі.

Іван Гудзенко