Філософ при королівському дворі
Френсіс Бекон народився 1561 року в Лондоні й помер 1626-го. Він був юристом, парламентарем, згодом лордом-канцлером Англії. У 1621 році звинувачення в хабарництві зруйнувало його політичну кар’єру. Відсторонений від державних справ, Бекон дістав більше часу для праць, які мали змінити сам спосіб здобування знань.
Його «Новий Органон» вийшов 1620 року. Назва відсилала до логічних творів Арістотеля, відомих як «Органон», тобто інструмент. Бекон пропонував інше дослідницьке знаряддя: послідовний рух від спостережень і дослідів до обережно сформульованих загальних положень.
Чотири джерела омани
Філософ назвав стійкі викривлення пізнання ідолами. Ідоли роду властиві людству загалом: ми шукаємо більше порядку, ніж маємо підстав бачити, і охочіше помічаємо бажане. Ідоли печери походять з особистого виховання, звичок та улюблених занять. Кожен дивиться на світ зі своєї обмеженої точки.
Ідоли ринку виникають у спілкуванні, коли неточні слова підмінюють розуміння речей. Ідоли театру пов’язані з готовими філософськими системами, які приймають через авторитет їхніх творців. Бекон порівнював такі вчення з виставами: вони можуть мати переконливий сюжет, але це ще не робить їх правдивими.
Сучасний приклад легко уявити без допомоги лабораторії. Двоє сперечаються про «природність» продукту, вкладаючи в слово різні значення. Поки вони не з’ясують, про які властивості йдеться, накопичення аргументів тільки збільшуватиме плутанину.
Індукція потребує заперечень
Беконівська індукція складніша за правило «бачив багато разів, отже, так буває завжди». Потрібно порівнювати випадки, де явище присутнє, де відсутнє і де змінюється його інтенсивність. Так можна поступово відкидати пояснення, які не витримують зіставлення з фактами.
У «Новому Органоні» цей підхід показано на дослідженні тепла. Перелік гарячих предметів сам по собі мало що пояснює. Корисніше запитати, які спільні умови приховані за різними проявами тепла та чому схожі предмети іноді залишаються холодними. Незручний випадок тут стає цінною підказкою.
Він також розрізняв досліди, спрямовані на безпосередню користь, і ті, що передусім прояснюють причини. Не кожне спостереження мусить одразу давати винахід. Іноді корисно тимчасово відкласти практичну мету, щоб краще зрозуміти явище. Інакше дослідник ризикує зупинитися на першому зручному результаті й не помітити можливостей, які відкрилися б за ретельнішого порівняння. Негативний результат теж уточнює пояснення.
Знання як спільна робота
У незавершеній утопії «Нова Атлантида», опублікованій після його смерті, Бекон змалював Дім Соломона. У цій установі люди збирають відомості, проводять досліди й обговорюють результати. Наука потребує розподілу праці, приладів та накопиченого досвіду багатьох учасників.
Називати Бекона одноосібним винахідником сучасного наукового методу було б перебільшенням. Він не створив усіх правил, за якими працюють науки, і недооцінював деякі можливості математики. Проте виразно поставив вимогу: знання має давати змогу діяти, а дослідник повинен контролювати власні помилки. Найкорисніший результат перевірки іноді полягає саме в тому, що приваблива думка виявляється хибною.
Іван Гудзенко
