Місіонер, який мусив учитися
Луллій, відомий також як Рамон Ллуль, народився на Майорці близько 1232 року й помер 1316 року. Після релігійного перелому він присвятив себе поширенню християнства. У його задумі це вимагало знання мов, підготовки проповідників і створення переконливих книжок. Самої впевненості у власній правоті було недостатньо, якщо співрозмовник не розумів твоєї мови й не визнавав твоїх авторитетів.
Автор писав каталонською й латиною, вивчав арабську й прагнув, щоб місіонери могли вести змістовну розмову з іншовірцями. Праці поєднували богослов’я, логіку, літературну уяву та містичний досвід. Тому образ самотнього винахідника логічного механізму показує лише частину його діяльності. Усі ці заняття він підпорядковував релігійній меті, яку послідовно намагався здійснити.
Навіщо поєднувати божественні властивості
Луллієве Мистецтво, або Ars, мало навчити систематичного пошуку істини. У різних версіях воно використовувало літери, фігури та комбінації основних понять. Місце посідали божественні досконалості, зокрема доброта, велич і мудрість. Автор вважав, що правильно досліджені відношення між ними дозволять обґрунтувати християнське вчення перед людьми інших релігій.
Це не була обчислювальна машина, яка працює незалежно від прийнятої картини світу. Переконливість висновків залежала від того, чи погоджується читач із початковими поняттями та правилами їх поєднання. Сама наявність схеми не перетворювала богословський аргумент на безумовний доказ. Однак схема примушувала автора впорядковувати міркування й шукати видимі зв’язки між твердженнями.
Іван Гудзенко
