Історія

Руська мова в Литовській державі — канцелярії та книжки

У державі литовських князів чимало грамот, судових рішень і законів писали руською мовою. Це була писемна традиція східнослов’янських земель із власними правилами та усталеними формулами. Вона дозволяла управляти великими територіями, підтверджувати права на маєтки й вести переговори. Її поширення пояснюється передусім потребами урядування та розвитком руського писемного середовища, а не тим, що всі піддані говорили однаково.

Мова документа та жива мова

Руська мова в Литовській державі — канцелярії та книжки

Назви «руська», «староукраїнська» і «старобілоруська» в дослідженнях цієї доби можуть стосуватися близьких, проте не цілком тотожних явищ. Руська канцелярська мова мала надрегіональні риси й водночас змінювалася залежно від часу, місця та підготовки писаря. Її не слід ототожнювати із сучасною російською. Так само було б неточно вважати кожен документ точним записом живої української говірки.

У судовому акті використовували звичні назви посад, майнових прав, спорідненості та повинностей. Формули допомагали уникати двозначності й засвідчували належне оформлення справи. Але поряд із ними до письма проникали місцеві слова та граматичні особливості. Через це давні документи цікаві і правникам, і мовознавцям: вони одночасно показують роботу установ та зміни словника, потрібного для опису повсякденних відносин.

Діловодство Великого князівства не було одномовним у сучасному значенні. У різних сферах використовували також латину й польську; дипломатичні матеріали могли перекладати. Вибір мови залежав від адресата, установи та призначення тексту. Мовна практика розвивалася разом із зовнішніми зв’язками держави й освітою її урядовців, а отже, не залишалася незмінною протягом усього литовського періоду.

Книжність поза канцелярією

Церковнослов’янська залишалася мовою богослужіння й значної частини релігійного письма. Переписувачі працювали в монастирях і при церковних осередках, а замовниками книжок ставали духовні та світські доброчинці. Ділове й церковне письмо співіснували, запозичували окремі риси одне в одного, але мали різні завдання. Урочистий богослужбовий текст і запис майнової угоди вимагали неоднакового мовного оформлення.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

You may also like