Історично сформовані витривалі форми існування мистецтва: графіка, література, хореографія, театр, художня фотографія, архітектура,скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, музика, кіно, живопис.

Корінна причина виникнення і розвитку в ході суспільної практики стало різноманіття процесів і явищ реального світу, а також різних способів і завдань естетичного ставлення і перетворення дійсності.  Особливості визначаються специфікою і предметом відображення способів відображення дійсності у  художніх завдань, а також матеріальними засобами створення художнього образу.

Наприклад у  літературі естетичне відображення світу здійснюється через слово, в скульптурі у вигляді пластичних образів, у графіці, як світлотінь, штрих, малюнок, в музиці через звукові інтонації, в живописі у вигляді відтворення образів та  кольорів світу, в кіно та театрі у  втіленні акторами, дій героїв, які лежать в  основі драматичних конфліктів.

Головною особливістю архітектури та декоративно-прикладного мистецтва є єдність в їхніх творах утилітарних і етичних принципів.  У теорії і практиці відомі різні класифікації видів мистецтва. Однак всі вони умовні. Велике значення в художній практиці має взаємозв’язок різних видів мистецтва.

АРНО