Що ж ми називаємо «антропоморфізмом»? Спробуємо дати визначення цьому поняттю. Сама термінологія  має складне сприйняття і уявлення її ж самої у свідомості людини. Сучасна наука дає своє пояснення  терміну «антропоморфізм».  Слово αντρόπος зустрічається  як в духовній  так і класичній літературі.

Етимологія даного визначення є такою: αντρόπος (з грец.- людина і μόρφη – форма, вигляд). Це одна із світоглядних концепцій, за якою тварини та об’єкти неживої природи наділені людськими властивостями. Інакше кажучи, то є неодухотворений світ, який подібний світу живих людей, а ті суб’єкти, які йому належать володіють здатністю відчувати емоції, спілкув один з одним, здійснювати  осмисленні вчинки.

Антропоморфізм

Антропоморфізм виникає на ранньому  етапі   становлення релігії, окремі риси якого віднаходимо  в легендах та міфах усіх народів. Стародавні люди спостерігали за процесами, які були настільки важкими для пояснення, шукаючи спосіб зробити їх більш доступними та зрозумілими (наприклад, грім та блискавка та інші).

Настала можливість контролювати і вивчати процеси та об’єкти, що їх  порівнювали з собою.  Не дивлячись на те, що наукова думка пішла вперед, зміцнилася релігія  і появилися релігійні школи, антропоморфізм стає популярним. Бог як вища істота, що маю людський вигляд та сидить на небесах – це ті риси антропоморфізму, що  є необхідними для людини, яка повинна відчувати тісний зв’язок з Творцем.

Антропоморфізм характерних для релігійного світогляду, що виражений в перенесенні вигляду та властивостей людини на видумані предмети, властивим багатьом релігійним уявленням про богів та інших надприродних  істот. Антропоморфного вигляду набувають боги у вищих релігіях, проте теологією це заперечується. Насправді, антропоморфізм несумісний  з науковим світоглядом. У сучасній науково-технічній , кібернетичній літературі спостерігаємо загальновживані  антропоморфні поняття: машина «запам’ятовує», «вирішує завдання».  В тім  враховується  істотна  різниця між людською  діяльністю  та дією машини.

Ще у VІ столітті  до нашої ери античний філософ Ксенофан  вказував на те, що людьми створюються боги за їхнім образом.  Пізніше таку думку розвинув Бенедикт Спіноза, Віко, Вольнеєм. Глибоке обґрунтування антропоморфізму дав Фейєрбах, а після нього низка радянських науковців, зокрема  Зеленін, Лосєв.

Пегас