Бенедикт Спіноза  народився  у місті Амстердам в листопаді восени 1632 року. Батьки  за походженням були євреями – переселенцями, які емігрували з Португалії.  Спінозу  виховували як справжнього ортодоксального іудея.  У

1656 році, в результаті конфлікту з місцевою владою та єретичні погляди (питання торкалося християнства, якого не визнавали іудеї).

Спіноза  був  відлучений  від єврейської спільноти.  У 1660 році  з Амстердама переїздить в поселення Рейнсбург, в якому  підтримує тісні зв’язки з колегіантами – гуртком релігійного братства,  що об’єдналося значно пізніше з менонітами.

Потім Бенедикт поселяється  у Ворбурзі, неподалік від Гааги. Щоб заробити собі на життя,  виготовляв і шліфував  лінзи  для окулярів, мікроскопів та телескопів, викладав приватні уроки.  Отримував пенсію  від двох знатних покровителів.  Проводив незалежний спосіб життя, який давав йому  можливість  займатися філософією і переписуватися  з провідними на той час  науковцями. У 1673 році Спінозі запропонували вакантне місце  на  посаду  професора  кафедри філософії при Гельдельберзькому університеті, але він відмовився, підтверджував це тим, що  ворожі відносини до нього має офіціальна церква.

Написав низку творів, зокрема «Богословсько-політичний трактат», «Етика» (1663-1675). Останній  видавався в «Посмертних творах», як і незакінчений «Трактат  про вдосконалення розуму», «Про політику»,  «Граматика давньоєврейської мови» та листи.  Ще досить важливою колосальною працею  періоду життя філософа  вважається  «Початок філософії Рене Декарта, Іта ІІ частина, доведені в геометричний спосіб».

Бенедикт Спіноза  прожив  лише сорок  п’ять років.  Помер  взимку 1677 року, похований в  місті Гаага (Нідерланди).

Вадим Підосичний