Радикальний голос французького Просвітництва
Поль-Анрі Гольбах народився 1723 року в німецьких землях, помер 1789-го в Парижі. У французькій культурі він став відомий як барон д’Гольбах, учасник енциклопедичного руху й автор матеріалістичних праць. Його «Система природи» вийшла 1770 року під ім’ям померлого академіка Мірабо.
Таке приховування авторства мало практичний сенс у середовищі цензури та релігійних переслідувань. Книга заперечувала потребу пояснювати світ дією Бога й стала одним із найпослідовніших викладів атеїстичного матеріалізму XVIII століття.
Людина належить природі
Гольбах розглядає природу як сукупність матеріальних істот, що рухаються й взаємодіють відповідно до закономірностей. Людина входить у цей порядок цілком. Її думки, бажання та почуття залежать від тілесної організації, досвіду й умов існування. Це стосується й самих правителів.
Він не залишає окремого місця для душі як незалежної нематеріальної субстанції. Те, що люди звикли називати духовними властивостями, Гольбах прагне пояснити через природу організованої істоти. Для свого часу це був виклик не тільки богослов’ю, а й багатьом філософським системам.
Важливо відрізняти цей задум від сучасного наукового знання. Гольбах не мав нинішніх засобів дослідження мозку чи біологічної спадковості. Його матеріалізм був загальною програмою пояснення природи, а конкретні пояснення часто спиралися на обмежену науку його доби.
Чому вибір має причини
Детермінізм Гольбаха означає, що кожна подія, зокрема людське рішення, зумовлена причинами. Відчуття цілком незалежної волі виникає тому, що людина не знає всього, що на неї впливає. Бажання здається початком дії, хоча саме має історію.
Наприклад, вибір поведінки може залежати від виховання, втоми, попередньої образи або очікування винагороди. Визнати ці чинники означає отримати предмет для дослідження. Замість зупинятися на поясненні «він просто такий», можна запитати, які умови підтримують усталену звичку і що здатне її змінити.
Однак тоді постає питання відповідальності. Навіщо виховувати чи карати того, хто діє закономірно? Гольбах відповідає, що виховання, закони та покарання самі входять у ланцюг причин. Вони можуть змінювати майбутню поведінку, хоча таке пояснення ще не розв’язує всіх питань про справедливу міру примусу.
На чому тримається мораль
Мораль Гольбах пов’язує з людською потребою в щасті й самозбереженні. Оскільки люди залежать одне від одного, їхній тривалий добробут потребує співпраці. Корисна для інших поведінка може бути розумною умовою власного життя, а не тільки виконанням наказу під страхом потойбічної кари.
Звідси увага до суспільних установ. Якщо правила винагороджують жорстокість або обман, самі повчання про доброчесність матимуть слабкий вплив. Влада повинна дбати про добробут і освіту, а законодавство — узгоджувати особисті інтереси зі спільною користю.
Складність його позиції полягає в поясненні того, чому окрема людина має дбати про інших, коли шкода приносить їй вигоду. Посилання на щастя ще потребує відповіді, чиє саме щастя враховують. Гольбах робить цю суперечність видимою, переводячи моральну розмову до потреб, наслідків і умов співжиття, які можна обговорювати незалежно від релігійної згоди.
Іван Гудзенко
