Весна 1945 року стала кульмінацією найкривавішого конфлікту в історії людства. Саме в ці місяці відбулися останні великі битви в Європі, падіння Берліна, самогубство Гітлера та беззастережна капітуляція Німеччини.
Бомбардування Дрездена
Перш ніж союзні армії розпочали остаточний наступ на територію Німеччини, авіація Великої Британії та США значно посилила стратегічні бомбардування німецьких міст. Найвідомішим і найсуперечливішим епізодом цієї кампанії стало знищення Дрездена.
У ніч із 13 на 14 лютого 1945 року понад 800 британських бомбардувальників атакували місто. Наступного дня удари продовжили американські військово-повітряні сили. Серія нальотів тривала ще кілька тижнів.
Офіційно метою бомбардувань було руйнування важливого транспортного вузла, який забезпечував німецькі війська на Східному фронті. Проте військовий ефект виявився обмеженим. Натомість було майже повністю знищено історичний центр одного з найкрасивіших міст Європи. Загинули десятки тисяч цивільних мешканців. Сучасні дослідження оцінюють кількість жертв приблизно у 25 тисяч осіб.
Бомбардування Дрездена й сьогодні залишається предметом історичних дискусій щодо моральних меж ведення війни.
Форсування Рейну
На початку 1945 року Рейн залишався останньою великою природною перешкодою перед союзниками. Німецьке командування сподівалося, що ця річка дозволить затримати наступ і виграти час для перегрупування сил. Проте події розвивалися стрімко. На початку березня війська генерала Джордж Паттон досягли Рейну біля Кобленца. Невдовзі 1-ша армія генерала Кортні Годжес несподівано захопила знаменитий міст у Ремагені, створивши плацдарм на східному березі річки.
22–23 березня війська Паттона без значного опору переправилися через Рейн біля Оппенгайма. Одночасно готувалася масштабна операція британського фельдмаршала Бернарда Монтгомері.
У ніч із 23 на 24 березня 1945 року союзники здійснили грандіозне форсування Рейну поблизу Везеля. Перед переправою понад три тисячі гармат обрушили вогонь на німецькі позиції, а сотні літаків атакували оборонні рубежі противника. Незважаючи на масштаб підготовки, німецький опір виявився слабким. Після прориву фронту союзні армії почали стрімко просуватися територією Німеччини.
Розпад Третього рейху
Поки союзники наступали із заходу, керівництво Німеччини переживало глибоку кризу.
Начальник Генерального штабу сухопутних військ генерал Гайнц Гудеріан наполягав на перекиданні сил проти радянського наступу. Однак Гітлер продовжував вірити в можливість зупинити західних союзників. У березні 1945 року він усунув Гудеріана з посади та призначив начальником штабу генерала Ганс Кребс.
19 березня Гітлер видав так званий «наказ Нерона». Документ вимагав знищення промисловості, транспортної інфраструктури, електростанцій та складів продовольства, щоб вони не дісталися ворогу.
Проти цього виступив міністр озброєнь Альберт Шпеєр. Усвідомлюючи катастрофічні наслідки такого рішення для німецького населення, він фактично саботував виконання наказу. Завдяки цьому значна частина промислової та транспортної інфраструктури Німеччини була врятована від навмисного знищення.
Союзники на Ельбі
У квітні 1945 року американські та британські війська практично безперервно просувалися вперед. Опір німців ставав дедалі слабшим.
11 квітня передові підрозділи союзників досягли річки Ельба, розташованої приблизно за 100 кілометрів від Берліна. Проте політичні домовленості між союзниками передбачали, що столицю Німеччини братиме Червона армія. Тому війська західних союзників зупинили свій наступ і чекали на зустріч із радянськими силами.
Битва за Берлін
На сході війська маршала Георгій Жуков та маршала Іван Конєв готували вирішальний удар по Берліну.
16 квітня 1945 року розпочалася Берлінська стратегічна наступальна операція. Після запеклих боїв на Зеєловських висотах радянські війська прорвали оборону й стрімко просунулися до німецької столиці.
25 квітня Берлін був повністю оточений. Того самого дня на Ельбі біля Торгау відбулася історична зустріч радянських та американських військ, яка символізувала фактичний розкол Німеччини на дві частини.
У самому Берліні точилися жорстокі вуличні бої. Місто перетворилося на суцільне поле руїн. Оборонці складалися не лише з регулярних військ, а й із підрозділів фольксштурму, поліції та навіть підлітків із Гітлер’югенду.
Останні дні Адольфа Гітлера
Під час облоги Берліна Адольф Гітлер залишався у своєму бункері під рейхсканцелярією.
Навіть коли радянські війська вже вели бої в центрі міста, він продовжував сподіватися на диво. Звістка про смерть Франклін Делано Рузвельт 12 квітня викликала в нього ілюзію можливого розколу серед союзників.
У ніч із 28 на 29 квітня Гітлер одружився зі своєю багаторічною супутницею Єва Браун. Наступного дня, 30 квітня 1945 року, вони разом покінчили життя самогубством. Їхні тіла були спалені у дворі рейхсканцелярії відповідно до особистих розпоряджень Гітлера.
Капітуляція Німеччини
Після смерті Гітлера новим главою держави став грос-адмірал Карл Деніц.
Він швидко зрозумів безнадійність подальшого опору. Головною метою нового керівництва стало переведення якомога більшої кількості військ і цивільних осіб до зон, контрольованих західними союзниками, щоб уникнути радянського полону. На італійському фронті капітуляція німецьких військ була підписана ще 29 квітня, а бойові дії припинилися 2 травня.
4 травня представники Вермахту підписали акт капітуляції німецьких військ у Північно-Західній Європі в штабі Монтгомері на Люнебурзькій пустці.
Остаточний акт беззастережної капітуляції було підписано 7 травня 1945 року в штаб-квартирі Дуайт Девід Ейзенхауер у французькому місті Реймс за участю представників СРСР, США, Великої Британії та Франції.
День Перемоги в Європі
Опівночі 8 травня 1945 року війна в Європі офіційно завершилася. Цей день увійшов в історію як День Перемоги в Європі (VE Day).
Падіння Берліна та капітуляція Німеччини поклали край існуванню Третього рейху, який проіснував дванадцять років. Проте завершення війни в Європі не означало закінчення Другої світової війни загалом. Бойові дії на Тихому океані тривали ще кілька місяців і завершилися лише після капітуляції Японії у вересні 1945 року.
Весна 1945 року стала символом одночасно тріумфу над нацизмом і трагедії континенту, який пережив безпрецедентні руйнування та людські втрати. Крах нацистської Німеччини завершив одну з найтемніших сторінок світової історії та відкрив нову епоху післявоєнного світу.
Іван Гудзенко
