Нові лідери нового світу
На відміну від попередніх зустрічей союзників у Тегерані та Ялті, Потсдамська конференція проходила вже за зовсім інших політичних обставин.
Президент США Гаррі С. Трумен прибув на конференцію як наступник померлого Франкліна Делано Рузвельта. Для нього це була перша велика міжнародна зустріч на посаді президента.
Радянський Союз представляли Йосип Сталін та В’ячеслав Молотов.
Від Великої Британії спочатку прибули Вінстон Черчилль та Ентоні Іден. Проте під час конференції стали відомі результати парламентських виборів, на яких перемогла Лейбористська партія. Внаслідок цього Черчилля замінив новий прем’єр-міністр Клемент Еттлі, а Ідена — Ернест Бевін. Таким чином, конференція стала символом переходу від воєнного часу до нової післявоєнної епохи.
Майбутнє Німеччини після поразки
Головною темою переговорів була доля Німеччини після її беззастережної капітуляції в травні 1945 року.
Союзники погодилися, що країна повинна бути демілітаризована, денацифікована та позбавлена можливості знову розпочати агресивну війну. Водночас постало питання про відшкодування збитків, завданих нацистським режимом.
Секрет атомної бомби
Однією з найважливіших подій Потсдамської конференції стало повідомлення про успішне випробування американської атомної бомби.
16 липня 1945 року, буквально за день до відкриття конференції, у штаті Нью-Мексико було проведено випробування ядерного заряду в межах Мангеттенського проєкту. Отримавши підтвердження успіху, Трумен повідомив Сталіна про створення нової надзвичайно потужної зброї. Хоча радянський лідер зовні відреагував спокійно, пізніше стало відомо, що радянська розвідка вже мала інформацію про американські ядерні розробки. Втім, саме Потсдам став моментом, коли світ фактично вступив у ядерну епоху.
Наявність атомної бомби суттєво вплинула на дипломатичні позиції США під час переговорів та на подальший розвиток міжнародних відносин.
Війна проти Японії та Потсдамська декларація
Хоча Німеччина вже була переможена, бойові дії на Тихому океані продовжувалися. Японська імперія все ще чинила запеклий опір союзникам. Під час конференції обговорювалися майбутні операції проти Японії та участь у них Радянського Союзу. Ще в Ялті Сталін пообіцяв вступити у війну проти Японії після завершення війни в Європі.
26 липня 1945 року США, Велика Британія та Китай оприлюднили Потсдамську декларацію. У документі Японію закликали до беззастережної капітуляції.
У декларації попереджалося, що в разі відмови країну очікує повна військова поразка, окупація та покарання воєнних злочинців. Водночас союзники наголошували, що японський народ не буде поневолений, а держава не буде знищена як нація.
Японський уряд відкинув ультиматум. Через кілька днів світ став свідком атомних бомбардувань Хіросіми та Нагасакі, а в серпні Радянський Союз вступив у війну проти Японії.
Балкани та початок суперництва між союзниками
Ще більше суперечок викликала ситуація на Балканах.
У багатьох країнах регіону влада фактично перебувала під контролем сил, які підтримував Радянський Союз. Західні представники дедалі частіше висловлювали невдоволення тим, що Москва одноосібно визначає політичне майбутнє цих держав.
Особливе занепокоєння викликали події в Румунії, Болгарії та Югославії. Західні лідери побоювалися встановлення в цих країнах прорадянських режимів без справжнього демократичного вибору населення.
Потсдамська конференція продемонструвала, що колишня єдність антигітлерівської коаліції швидко слабшає. Спільний ворог був переможений, а на перший план виходили суперечності між майбутніми наддержавами.
Потсдамська конференція стала останньою великою зустріччю союзників часів Другої світової війни. Саме тут були закладені основи післявоєнного устрою Європи, визначені принципи окупації Німеччини та окреслені умови завершення війни з Японією.
Разом із тим конференція показала, що між СРСР та західними демократіями накопичилися глибокі розбіжності. Суперечки щодо репарацій, кордонів Польщі, майбутнього Балкан та політичного устрою Східної Європи стали передвісниками глобального протистояння, яке незабаром отримало назву Холодної війни.
Іван Гудзенко
