—Класифікація Субстанцій: Нова версія
—Шкала Докінза. Формула Субстанцій
Індійскі релігії (Ін.р) — це релігії, які сформувалися на Індійському субконтинентові. Вони мають подібну систему основних вірувань, способів поклоніння та пов’язаних з ними релігійних практик, що пояснюється спільністю їх історичного розвитку, в ході якого вони зазнавали впливу один одного. До Ін.р. відносять :
— Індуїзм;
— Джайнізм;
— Сикхізм;
— Буддизм;
— Веданта;
— Дін-і іллахи;
— Вайшешіка;
— Санкхя;
— Ньяя;
— Вчення Ошо.
Спільні риси
Ін.р. мають надзвичайний спектр Субстанцій, як і Персоналістських так і Імперсоналістських. Тому варто розглядати їх не тільки окремо, а і конфесії/рухи всередині них, які можуть відрізнятися між собою. Також треба добавити, що дані світогляди можуть між собою пересікатися.
Формули та структури
Більшість індусів (окрім сматризму та шраутистів) характеризують Бога, як іпостасного; творця світу; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального. Крім того визнається його «жінка» — Парваті, як єдина; не-творець; переважно трансцендентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна –
( [1і De Тr/Іm[2] Li Ра Іd] + [1 Nd Іm/Тr Li Ра Іd] ) – ЄДИНИЙ (Індуський) БОГ + ПАРВАТІ ;
Кожна течія визначає ту чи іншу верховну іпостась Єдиного Бога, окрім шраути.
Вайшнавізм визнає Вішну/Нараяну верховною формою Бога. Вайшнави характеризують Персональну Субстанцію, як іпостасного (Брахман, Бхагавана і Параматма); творця; переважно іманетного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального — [1і De Tr/Im Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Вайшнавітський: верховна форма — Вішну/Крішна). Одна із найвідоміших течій – крішнаїзм/гаудія-вайшнавізм.
Кашмірський шиваїзм (пратьябхиджня-даршана) характеризує Персональну Субстанцію, як єдину; творця; переважно іманентну; обмежено пізнавану; патерналістську; ідеальну — [1і De Tr/Im Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Шиваїтський: верховна іпостась — Шива).
Шактизм має декілька течій, найвідомішими з яких є Шрикула, Калікула та Шривидья. Шактисти визнають Богиню-Мати за абсолютну та початкову форму Бога. Бога вони описують, як іпостасного; творця; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального — [1і De Tr/Im Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Шактиський: верховна форма — Шакта).
Сматризм не визначає верховну іпостась Єдиного Бога. Смартисти, не адвайта-веданського напряму, характеризують Імперсональну Субстанцію[3], як єдину; творець; виключно іманентну; негативно пізнавану; апатерналістську; ідеальну — [1 De Im Ne Ap Іd] — БРАХМАН (Сматриський: Ніргун + Саргун).
Шраута є язичеською концепцією. Послідовники визнають богів, як множинні; не-творці; переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні. Разом із тим визнається Деміург з тими ж характеристиками, окрім множинності та не-творця – ( [1 De Im/Tr Li Pa Id] + [P Nd Im/Tr Li Pa Id] ) – ПАНТЕОН БОГІВ (Шраутський).
Аяварі (індуський реформатський рух) має спрощенні обряди, але у космогонії практично не відрізняється від вайшнавізму.
ІІ. Джайнізм
Визнається існування Імперсональних Субстанцій — Аджив, які можна охарактеризувати, як множинні; не-творці; виключно іманентні; позитивно описувані; апатерналістські; ідеальні – [P Nd Im Po Ap Id] — АДЖИВА.
Джайністи характеризують душі, як множинні; не-творці; виключно іманентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні — [P Nd Im Li Pa Id] – ДЖИВИ.
У джайнізмі, дживи мають чотири макроформи : перша – недолюдина (тварини, рослини і т.д.); друга – людина; третя – надлюдина (боги і напівбоги) та четверта – істоти пекла.
ІІІ. Сикхізм
Сикхи характеризують Бога, як єдиного; творця світу; виключно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального – [1 De Іm Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ[4] (Сикхійський: Ніргун + Саргун).
ІV. Буддизм
Безпосередні заяви засновника — Сіддгартха Ґаутами – подібні до агностицизму зі схильністю до атеїзму (5 балів ШД).
Палійський канон можна представити у вигляді двохповерхової структури.
(( [1 Nd~de Іm/Тr Li Ра Іd] + [P Nd Іm/Тr Li Ра Іd]? ) – БРАХМА та ДЕВИ ?
+
[P Nd Іm/Тr Li Ра Іd] ) – БОДХИСАТТВИ
Як видно із структури, Брахма та Деви : переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні. Але Брахма – єдинний та творець, а деви – навпаки. Бодхисаттви мають такіж характеристики, як і Деви.
Бодхисаттви вільні від сансари, на відміну від Брахми, Дев та решти душ.
Буддизм Йочагари не визнає жодних Субстанцій, але пропонує таке поняття, яке можна характеризується, як єдине; не-творець; виключно іманентне; негативно пізнаване; апатерналістське; ідеальне — [1 Nd Іm Ne Ap Іd] ? — АЛАЯ-ВИДЖНЯНА ? (Йочагарська: Єдина Свідомість). Виступає, як Імперсональна Субстанція.
Мадхьямака/шуньявада однозначно виключає існування Персонального Бога. Єдино існуючим визнається пустота – шуньята[5]. Неортодоксальна мадхьямака-сватантрика визнає умовно існуючим дхарми або алая-виджаяну — [1 Nd Іm Ne Ap Іd] ? — АЛАЯ-ВИДЖНЯНА/ДХАРМИ ? (Шуньявадська). Тоді, як ортодоксальна мадхъямака-прасангика не визнає їх існуючими, навіть умовно.
Філософія татхагатагарбхи та Дзен-буддизм характеризують Будду, як єдиного; не-творця; переважно іманентного; негативно описуваного; патерналістського; ідеального. – [1 Nd Tr/Im? Ne Pa Іd] – БУДДА (Дхармакая/Трикая).
В деяких писаннях буддійського тантризму і Дзогчен, Дхармакая характеризується, як єдинна; творець; виключно іманентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна — [1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – АДІ-БУДДА (Самантабхадра).
Карандавьюха сутра представляє великого бодхисаттву Авалокитешвару майже, як верховного владику світобудови. Його характеризують, як єдиного; творця; виключно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістичного; ідеального — [1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – АВАЛОКИТЕШВАРА («Сваямбху» і «Адинатха», «початковий Господь»).
В син-буддизмі Будда Аміда розглядається, як вічний Будда (характеристики, як в карандавьюхській сутрі) — [1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – БУДДА АМІДА (Дхармакая/Трикая).
Адва?йта-веда?нта/майява?да пропонує Імперсональну Субстанцію, яка єдина; не-творець; виключно іманентна; негативно пізнавана; апатерналістська; ідеальна — [1 Nd Im? Ne Ap Іd] – БРАХМАН (Адвайта-веданський: включаючи майю – його творчу енергію). Є однією із течій сматризму.
Ачи?нтья-бхе?да-абхе?да розглядає Бога, як іпостасного; творця; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального — [1і De Tr/Im? Li Ра Іd] — АЧИНТЬЯ-БХЕДА-АБХЕДА-ТАТТВА[7] (Ділима-неділима сутність: Брахман, Бхагавана і Параматма).
Виши?шта-адва?йта описують Бога, як єдиного; твореця; переважно іманентного; негативно описуваного; патерналістського; ідеального — [1 De Tr/Im? Ne Ра Іd] – БРАХМАН (Вишита-айдватський: проявлений особистісний Бог).
Два?йта-веда?нта пропонує нам Персонального Бога, який іпостасний; не-творець; переважно трансцендентний; негативно пізнаваний; патерналістський; ідеальний — [1і Nd Im/Tr? Ne Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Двайта-веданський: верховний Бог — Вішну). Повязана із вайшнавізмом.
Шу?ддха-адва?йта можна характеризує Бога, як єдиного; творець; виключно іманентний; негативно пізнаваний; патерналістський; ідеальний — [1 De Im? Ne Ра Іd] – БРАХМАН (Шуддха-айдватський: Парабрахман+Акшара-брахман).
VІ. Дін-і іллахі
На сьогодні представлена малочисельною групою — нео-дін-і іллахі. Визнають Персональну Субстанцію, яка єдина; творець; переважно трансцендетна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна — [1 De Іm/Тr Li Ра Іd] – БОГ (Дін-і іллахський).
VІІ. Вайшешіка
Погляди аналогічні Ньяя (див. пункт ІХ) . Хоча середньовічний філософ Аді Шанкара стверджував, що основна тенденція цієї системи направлена в сторону атеїзму.
VІІІ. Санкхя (теїстична(1)
Послідовники даної філософської школи визнають, як Імперсональну Субстанцію так і два типи Персональних Субстанцій.
Імперсональна Субстанція – Пракріті (єдина; не-творець; іманентна; позитивно описувана; апатерналістська матеріальна); Персональна Субстанція або – Ішвара (єдина; творець; трансцендентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна) або – Пуруша (єдина; не-творець; позитивно описувана; іманентна; апатерналістська; ідеальна) –
(( [1 Nd Im Po Ap Ma] + [1 Nd Tr Po Pa Id] ) – ПРАКРІТІ + ПУРУША (Санкхська)
+
[1 De Tr Li Ap Id] ) – ІШВАРА (Санкхська).
ІХ. Ньяя
Друга назва – система Акшапади. Характеризує Персонального Бога, як єдиного; творця; переважно трансцендентного; обмежено пізнаваного; патерналістичного; ідеального. Крім того визнається[8] матеріальне начало — атоми, яке множинне; не-творець; іманентне; позитивно пізнаване; апатерналістське; матеріальне –
( [1 De Im/Tr? Li Ра Іd] + [P Nd Im? Po Ap Ma] ) –
БОГ (Акшападський) + АТОМИ (матерія).
Х. Вчення Ошо
Характеризує Персональну Субстанцію, як єдину; творць; виключно іманентну; обмежено пізнавану; патерналістську; ідеальну – [1 De? Im Li Pa? Id] – БОЖЕСТВЕНЕ (Ошойське) .
[1] Автор розглядатиме індуїзм, як не географічне, а як релігійне поняття.
[2] Вважається іманентним. Претензія Автора: його неособистісний аспект – Брахман – є сукупністю всього. Але ще існує особистісний аспект – Ішвара, і отже ми маємо панентеїстичне (Тr/Іm), а не пантеїстичне(Іm), божество.
[3] Смартисти, не-айдванта-веданського напряму, напряму визнають Ішвару (персоналістська частина Індуського Бога), яку певну ілюзію .
[4] Згідно сикхізму справжнє ім’я Бога нікому невідоме.
[5] Пустота або пустотність немає характеристики, тому і не може виступати, як субстанція.
[6] Веданту можна розглядати, як частину індуїзму.
[7] Авторське трактування.
[8] У даній індійській школі також згадується творіння світу із ефіру та простору. Але ми їх не розглядаємо, як Субтанції, бо вони не мають характеристик.