—Класифікація Субстанцій: Нова версія
—Шкала Докінза. Формула Субстанцій
Індійскі релігії (Ін.р) — це релігії, які сформувалися на Індійському субконтинентові. Вони мають подібну систему основних вірувань, способів поклоніння та пов’язаних з ними релігійних практик, що пояснюється спільністю їх історичного розвитку, в ході якого вони зазнавали впливу один одного. До Ін.р. відносять :
— Індуїзм;
— Джайнізм;
— Сикхізм;
— Буддизм;
— Веданта;
— Дін-і іллахи;
— Вайшешіка;
— Санкхя;
— Ньяя;
— Вчення Ошо.
Спільні риси
Ін.р. мають надзвичайний спектр Субстанцій, як і Персоналістських так і Імперсоналістських. Тому варто розглядати їх не тільки окремо, а і конфесії/рухи всередині них, які можуть відрізнятися між собою. Також треба добавити, що дані світогляди можуть між собою пересікатися.
Формули та структури
І. Індуїзм[1]
Більшість індусів (окрім сматризму та шраутистів) характеризують Бога, як іпостасного; творця світу; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального. Крім того визнається його «жінка» — Парваті, як єдина; не-творець; переважно трансцендентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна –
( [1і De Тr/Іm[2] Li Ра Іd] + [1 Nd Іm/Тr Li Ра Іd] ) – ЄДИНИЙ (Індуський) БОГ + ПАРВАТІ ;
Кожна течія визначає ту чи іншу верховну іпостась Єдиного Бога, окрім шраути.
Вайшнавізм визнає Вішну/Нараяну верховною формою Бога. Вайшнави характеризують Персональну Субстанцію, як іпостасного (Брахман, Бхагавана і Параматма); творця; переважно іманетного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального — [1і De Tr/Im Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Вайшнавітський: верховна форма — Вішну/Крішна). Одна із найвідоміших течій – кришнаїзм/гаудія-вайшнавізм.
Кашмірський шиваїзм (пратьябхиджня-даршана) характеризує Персональну Субстанцію, як єдину; творця; переважно іманентну; обмежено пізнавану; патерналістську; ідеальну — [1і De Tr/Im Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Шиваїтський: верховна іпостась — Шива).
Шактизм має декілька течій, найвідомішими з яких є Шрикула, Калікула та Шривидья. Шактисти визнають Богиню-Мати за абсолютну та початкову форму Бога. Бога вони описують, як іпостасного; творця; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального — [1і De Tr/Im Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Шактиський: верховна форма — Шакта).
Сматризм не визначає верховну іпостась Єдиного Бога. Смартисти, не адвайта-веданського напряму, характеризують Імперсональну Субстанцію[3], як єдину; творець; виключно іманентну; негативно пізнавану; апатерналістську; ідеальну — [1 De Im Ne Ap Іd] — БРАХМАН (Сматриський: Ніргун + Саргун).
Шраута є язичеською концепцією. Послідовники визнають богів, як множинні; не-творці; переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні. Разом із тим визнається Деміург з тими ж характеристиками, окрім множинності та не-творця – ( [1 De Im/Tr Li Pa Id] + [P Nd Im/Tr Li Pa Id] ) – ПАНТЕОН БОГІВ (Шраутський).
Аяварі (індуський реформатський рух) має спрощенні обряди, але у космогонії практично не відрізняється від вайшнавізму.
ІІ. Джайнізм
Визнається існування Імперсональних Субстанцій — Аджив, які можна охарактеризувати, як множинні; не-творці; виключно іманентні; позитивно описувані; апатерналістські; ідеальні – [P Nd Im Po Ap Id] — АДЖИВА.
Джайністи характеризують душі, як множинні; не-творці; виключно іманентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні — [P Nd Im Li Pa Id] – ДЖИВИ.
У джайнізмі, дживи мають чотири макроформи : перша – недолюдина (тварини, рослини і т.д.); друга – людина; третя – надлюдина (боги і напівбоги) та четверта – істоти пекла.
ІІІ. Сикхізм
Сикхи характеризують Бога, як єдиного; творця світу; виключно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального – [1 De Іm Li Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ[4] (Сикхійський: Ніргун + Саргун).
ІV. Буддизм
Безпосередні заяви засновника — Сіддгартха Ґаутами – подібні до агностицизму зі схильністю до атеїзму (5 балів ШД).
Палійський канон можна представити у вигляді двохповерхової структури.
(( [1 Nd~de Іm/Тr Li Ра Іd] + [P Nd Іm/Тr Li Ра Іd]? ) – БРАХМА та ДЕВИ ?
+
[P Nd Іm/Тr Li Ра Іd] ) – БОДХИСАТТВИ
Як видно із структури, Брахма та Деви : переважно трансцендентні; обмежено пізнавані; патерналістські; ідеальні. Але Брахма – єдинний та творець, а деви – навпаки. Бодхисаттви мають такіж характеристики, як і Деви.
Бодхисаттви вільні від сансари, на відміну від Брахми, Дев та решти душ.
Буддизм Йочагари не визнає жодних Субстанцій, але пропонує таке поняття, яке можна характеризується, як єдине; не-творець; виключно іманентне; негативно пізнаване; апатерналістське; ідеальне — [1 Nd Іm Ne Ap Іd] ? — АЛАЯ-ВИДЖНЯНА ? (Йочагарська: Єдина Свідомість). Виступає, як Імперсональна Субстанція.
Мадхьямака/шуньявада однозначно виключає існування Персонального Бога. Єдино існуючим визнається пустота – шуньята[5]. Неортодоксальна мадхьямака-сватантрика визнає умовно існуючим дхарми або алая-виджаяну — [1 Nd Іm Ne Ap Іd] ? — АЛАЯ-ВИДЖНЯНА/ДХАРМИ ? (Шуньявадська). Тоді, як ортодоксальна мадхъямака-прасангика не визнає їх існуючими, навіть умовно.
Філософія татхагатагарбхи та Дзен-буддизм характеризують Будду, як єдиного; не-творця; переважно іманентного; негативно описуваного; патерналістського; ідеального. – [1 Nd Tr/Im? Ne Pa Іd] – БУДДА (Дхармакая/Трикая).
В деяких писаннях буддійського тантризму і Дзогчен, Дхармакая характеризується, як єдинна; творець; виключно іманентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна — [1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – АДІ-БУДДА (Самантабхадра).
Карандавьюха сутра представляє великого бодхисаттву Авалокитешвару майже, як верховного владику світобудови. Його характеризують, як єдиного; творця; виключно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістичного; ідеального — [1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – АВАЛОКИТЕШВАРА («Сваямбху» і «Адинатха», «початковий Господь»).
В син-буддизмі Будда Аміда розглядається, як вічний Будда (характеристики, як в карандавьюхській сутрі) — [1 Nd~de Іm Li Ра Іd] – БУДДА АМІДА (Дхармакая/Трикая).
Адва?йта-веда?нта/майява?да пропонує Імперсональну Субстанцію, яка єдина; не-творець; виключно іманентна; негативно пізнавана; апатерналістська; ідеальна — [1 Nd Im? Ne Ap Іd] – БРАХМАН (Адвайта-веданський: включаючи майю – його творчу енергію). Є однією із течій сматризму.
Ачи?нтья-бхе?да-абхе?да розглядає Бога, як іпостасного; творця; переважно іманентного; обмежено пізнаваного; патерналістського; ідеального — [1і De Tr/Im? Li Ра Іd] — АЧИНТЬЯ-БХЕДА-АБХЕДА-ТАТТВА[7] (Ділима-неділима сутність: Брахман, Бхагавана і Параматма).
Виши?шта-адва?йта описують Бога, як єдиного; твореця; переважно іманентного; негативно описуваного; патерналістського; ідеального — [1 De Tr/Im? Ne Ра Іd] – БРАХМАН (Вишита-айдватський: проявлений особистісний Бог).
Два?йта-веда?нта пропонує нам Персонального Бога, який іпостасний; не-творець; переважно трансцендентний; негативно пізнаваний; патерналістський; ідеальний — [1і Nd Im/Tr? Ne Ра Іd] – ЄДИНИЙ БОГ (Двайта-веданський: верховний Бог — Вішну). Повязана із вайшнавізмом.
Шу?ддха-адва?йта можна характеризує Бога, як єдиного; творець; виключно іманентний; негативно пізнаваний; патерналістський; ідеальний — [1 De Im? Ne Ра Іd] – БРАХМАН (Шуддха-айдватський: Парабрахман+Акшара-брахман).
VІ. Дін-і іллахі
На сьогодні представлена малочисельною групою — нео-дін-і іллахі. Визнають Персональну Субстанцію, яка єдина; творець; переважно трансцендетна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна — [1 De Іm/Тr Li Ра Іd] – БОГ (Дін-і іллахський).
VІІ. Вайшешіка
Погляди аналогічні Ньяя (див. пункт ІХ) . Хоча середньовічний філософ Аді Шанкара стверджував, що основна тенденція цієї системи направлена в сторону атеїзму.
VІІІ. Санкхя (теїстична(1)
Послідовники даної філософської школи визнають, як Імперсональну Субстанцію так і два типи Персональних Субстанцій.
Імперсональна Субстанція – Пракріті (єдина; не-творець; іманентна; позитивно описувана; апатерналістська матеріальна); Персональна Субстанція або – Ішвара (єдина; творець; трансцендентна; обмежено пізнавана; патерналістська; ідеальна) або – Пуруша (єдина; не-творець; позитивно описувана; іманентна; апатерналістська; ідеальна) –
(( [1 Nd Im Po Ap Ma] + [1 Nd Tr Po Pa Id] ) – ПРАКРІТІ + ПУРУША (Санкхська)
+
[1 De Tr Li Ap Id] ) – ІШВАРА (Санкхська).
ІХ. Ньяя
Друга назва – система Акшапади. Характеризує Персонального Бога, як єдиного; творця; переважно трансцендентного; обмежено пізнаваного; патерналістичного; ідеального. Крім того визнається[8] матеріальне начало — атоми, яке множинне; не-творець; іманентне; позитивно пізнаване; апатерналістське; матеріальне –
( [1 De Im/Tr? Li Ра Іd] + [P Nd Im? Po Ap Ma] ) –
БОГ (Акшападський) + АТОМИ (матерія).
Х. Вчення Ошо
Характеризує Персональну Субстанцію, як єдину; творць; виключно іманентну; обмежено пізнавану; патерналістську; ідеальну – [1 De? Im Li Pa? Id] – БОЖЕСТВЕНЕ (Ошойське) .
[1] Автор розглядатиме індуїзм, як не географічне, а як релігійне поняття.
[2] Вважається іманентним. Претензія Автора: його неособистісний аспект – Брахман – є сукупністю всього. Але ще існує особистісний аспект – Ішвара, і отже ми маємо панентеїстичне (Тr/Іm), а не пантеїстичне(Іm), божество.
[3] Смартисти, не-айдванта-веданського напряму, напряму визнають Ішвару (персоналістська частина Індуського Бога), яку певну ілюзію .
[4] Згідно сикхізму справжнє ім’я Бога нікому невідоме.
[5] Пустота або пустотність немає характеристики, тому і не може виступати, як субстанція.
[6] Веданту можна розглядати, як частину індуїзму.
[7] Авторське трактування.
[8] У даній індійській школі також згадується творіння світу із ефіру та простору. Але ми їх не розглядаємо, як Субтанції, бо вони не мають характеристик.