Шкала Докінза. Формула Субстанцій

Шкала теїстичності/атеїстичності

Біолог-дарвініст Річард Докінз у своїй книзі «Бог, як ілюзія» запропонував наступну шкалу теїстичності/атеїстичності.

Таблиця 4.1. Шкала теїстичності/атетеїстичності

Бал Характеристика Самохарактеристика
1 Переконаний теїст. Стопроцентно вірить в Бога. Як говорив К. Г. Юнг: «Я не вірю, я знаю».
2 Імовірність існування дуже висока, але не стопроцентна. Теїст по суті. «Я не можу знати абсолютно точно, але глибоко вірю і будую життя на основі того, що Бог є».
3 Імовірність вище 50 процентів, але ненабагато. Фактичний агностик з схильністю до теїзму. «Не можу сказати, що переконаний, але схильний думати, що Бог існує».
4 Імовірність дорівнює 50 процентам. Абсолютно послідовний агностик. «Існування і відсутність Бога однаково імовірні».
5 Менше 50 процентів, але ненабагато. Фактичний агностик з схильністю до атеїзму. «Не знаю, чи існує Бог, але у мене є сумніви».
6 Дуже низька імовірність, але не абсолютне заперечення. По суті атеїст. «Я не можу знати з абсолютною точністю, але я думаю, що імовірність існування Бога дуже мала, і я живу, думаючи, що його нема».
7 Переконаний атеїст. «Я знаю, що Бога нема, аналогічно тому, як Юнг знає, що він є».

Дана шкала не тільки характеризує в діапазоні вірю/незнаю/не вірю, а ще розглядає імовірність існування Бога.

Модифікація Шкали Докінза

Автор робить поправку згідно вище написаного, і робить наступні пропозиції :

По-перше : замість невизначеного слова «Бог» вживати поняття «Реальна ПС»;

По-друге : не використовувати слова атеїст та теїст, що б використовувати шкалу, не тільки для їх, а й для ігнотеїстів, теононкогнітивістів та не-теїстів.

В подальшому Автор буде використовувати наступний вираз : х балів по шкалі Докінза , де х = 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.

1 бал – Я не вірю, я знаю, що Реальна ПС існує;

2 бала – Я не можу знати абсолютно точно, але глибоко вірю і будую життя на основі того, що Реальна ПС є;

3 бала – Не можу сказати, що переконаний, але схильний думати, що Реальна ПС існує;

4 бала – Існування і відсутність Реальної ПС однаково імовірні;

5 бала – Не знаю, чи існує Реальна ПС, але у мене є сумніви;

6 бала – Я не можу знати з абсолютною точністю, але я думаю, що імовірність існування Реальної ПС дуже мала, і я живу, думаючи, що її нема;

7 бала – Я знаю, що Реальної ПС нема.

Як бачимо з першого графіка, впевненість в існуванні Реальної ПС поступово падає із 1 бала до 7 балів по Шкалі Докінза (

    Графік 4.1. Величина імовірності існування

Графіка 4-1РПС по ШД

 

 

 

А от другий графік демонструє ситуацію по складніше. Бали 1, 2, 3 є «дзеркальним» відображенням балів 7, 6, 5 відповідно. Тобто по формі («знаю», «скоріш за все» і «думаю») вони одинакові, а от по змісту (імовірність існування/неіснування) є протилежними. Бал 4 є виключенням.

 

Графік 4.2.Графіка 4-2

Величина рівня знання

РПС по ШД

 

 

Формула Субстанцій

Автор також пропонує використовувати формули Субстанцій. Таким чином ми можемо скорочено позначати характеристику Субстанцій (в основному Реальних ПС).

Правила написання формул (по ходу викладу параграфів буде пояснюватися, що і до чого) :

1. Показники записувати у квадратних дужках – «[ ]» ;

2. Показники позначати першими двома літерами : перша з великої, а друга з малої. Приклад, показник – «По» ;

3. Використання косої правої риски – «/» . Приклад, у випадку А/В , показник В є домінуючим ;

4. Кількісне вираження ПС та ІС позначатиме одиницею («1»), або літерою Р. У деяких випадках будемо використовувати 1 із індексом – «»;

5. Використання тильди – «~». Приклад, у «А~в», показник А є домінуючим, але є певні тенденції до в ;

6. Використання знаку питання – «?». Приклад 1, у випадку [Р По]? , субстанцію можна визнати в деякій мірі умовною. Приклад 2, у випадку [1 По?] – аналогічно по відношенню до показнику;

7. Застосування ікса – «х», у випадку, коли показник практично неможливо визначити;

8. Застосування хреста – «», у випадку, коли Субстанція існувала, але її зараз її не існує.   

У випадку коли множинність Субстанцій, то використовуватимуться структури:

1) Сукупність Субстанції записуватиметься у круглі дужки – «( )»;

2) Поєднання двох чи трьох неоднорідних Субстанції записуватиметься через плюс – «+». Приклад : ( [1 По] + [Р По] ) ;

3) Якщо є потреба можна використовувати двох- та трьохповерхові структури. При цьому субстанція, яка знаходиться нижче є важливішою по відношенню до верхньої;

4) Якщо одна Субстанція трансформується в інші, то будемо використовувати верхньонаправлену стрілку – «».

Ранги визначаються наступним чином (латинські букви – умовні Субстанції) :

 ( ( [А] + [В] + [С] ) – Ранг третій

+( [D] + [E] ) – Ранг другий

+[F ) – Ранг перший .

Ранг перший безперечно відповідає поняттю «субстанція», в її первісному значенні (незалежна першопричина). Третій ранг відповідає тільки авторській інтерпретації «субстанції», і в принципі може не розглядатися. Щодо другого рангу, то маємо декілька винятків: якщо Вища Сутність першого рангу є «мервою», то ми їх розглядатимо, як повноцінні субстанції. Але в більшості випадків застосуємо правило, як до третього рангу.

Андрій Дмитрук