Історія релігійІсторія філософіїКультураРелігія

Філософський монотеїзм

Від появи шкіл грецької філософії близько 600 року до нашої ери у Мілеті почалося поширення філософських концепцій про Всесвіт та роль людини в ньому по всьому Середземноморському басейну. Ця епоха стала зародженням і розвитку філософських шкіл, де багато вчених об’єднували навколо себе учнів та записували свої вчення для наступних поколінь.

Філософський монотеїзм

Філософія в той час була пов’язана з вищими класами, оскільки лише багаті мали можливість та час присвятити цій формі вищої освіти. Філософія, як і стародавня релігія, не просто спекуляція зі слонової кістки, навчала способу життя, пропонуючи власні моральні та духовні інтерпретації.

Школи Платона, Арістотеля та стоїків навчали способам справлятися з примхами життя, більше дбаючи про стан душі, ніж про зовнішні світські аспекти. Основна увага була зосереджена на тому, як душа може повернутися до своїх витоків у вищому царстві після смерті, поєднавшись із «Всевишнім богом». Для Платона цей високий бог був незмінним (не підлягав змінам) і чистою сутністю. Через прийом алегорії абстракції реальності виходили з розуму бога, як світло від свічки. Цей бог також створив логос, або принцип раціональності, щоб упорядкувати фізичний світ.

Арістотель займався метафізикою або існуванням першооснов. Найвищий бог — це перша з усіх субстанцій, «нерухомий рушій», що спричиняє рух сфер, планет. Для стоїків Всесвіт був єдиним організмом, який живився неминучою божественною раціональною силою, яка впорядковувала Всесвіт згідно з природним законом. Вони вчили, що всі повинні жити, приймаючи як добро, так і зло, дисциплінуючи себе, щоб остаточно досягти гармонії з цією божественною силою.

Багато шкіл критикували традиційну грецьку міфологію та її антропоморфізм (присвоєння богам людських рис), хоча дуже мало хто прямо засуджував традиційні жертвоприношення або закликав до скасування традиційних ритуалів. Завдяки їхнім творам філософія внесла свій внесок у остаточні погляди монотеїзму як для християнських богословів, так і для пізніших рабинів.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій