Індуїзм, Історія релігій        29 Березня 2018        256         Прокоментуй!

Гаудія-вайшнавізм – найбільша течія крішнаїзму.

Вайшнавізм, він же вішнуїзм – це різновид індуїстської релігії, особливістю якої є принцип єдиного Бога. Вішна оголошується верховним божеством, а Крішна, Рама і Нарасімха – його іпостасями. Зберігається віра в надприродних істот – девів, які тут, однак, відносяться до категорії «джив» – звичайних живих істот. Проміжне становище між девами і божеством займає Шива.

Інша відмінна риса вішнуїзму – власний погляд на сенс життя віруючого. Якщо в інших течіях індуїзму проголошується прагнення звільнитися від прихильності до земного (мокша) або злиття з верховним Брахманом, то прихильники вайшнавізму прагнуть заслужити вічне життя в особливому духовному світі, що знаходиться за межами видимого ілюзорного світу (Майї).

Як спосіб поклоніння Вішні і його аватарам (втіленням) вайшнавіти застосовують в першу чергу виспівування мантр, повторення їх як вголос, так і про себя. Таким чином, вішнуїзм – це розвинене монотеїстичне  вчення, засноване на поклонінні єдиному божеству. Однак він залишається суто національною конфесією, як і більшість індійських релігій. Вайшнавізм ділиться на безліч відгалужень, одне з яких під назвою Гаудія-Вайшнавізм поширилося і в західному світі. На це є свої причини.

Назва течії походить від провінції Гаудадеша в Стародавній Індії, на території якої в наш час розташовані Східна Бенгалія і Бангладеш. Тому Гауді ще іменується «бенгальським вайшнавізмом». Проживав в цій провінції Чайтанья і був тим реформатором, який створив нове вчення. Його «канонічний» життєпис рясніє традиційними чудесами і надприродними явищами, такими як непорочне зачаття самого Чайтаньї. Набагато цікавіша соціальна філософська підоснова його вчення.

На відміну від інших течій вайшнавізму, прихильники Гауді вважають «першоджерелом» всього сущого не Вішну, а Крішну і його вірну дружину Радху. Вішні ж відводиться роль одного з головних аватарів – втілень Крішни. Попросту кажучи, дві сутності як би «помінялися місцями». Але не це головне. Вчення Чайтаньї ігнорувало станові і кастові забобони і поширювалося на представників всіх класів. Більше того, воно стояло вище національного поділу.

Прихильники Гаудія-Вайшнавізму на заході більше відомі як крішнаїти. Вони об’єднані в «Міжнародне товариство свідомості Крішни», створене в США індійським проповідником Бгактіведантою Свамі.

Крішнаїти визнають переродження душ, але не вважають це явище чимось порочним. Навпаки – для них це універсальний закон життя: «деви» з кожним разом перероджуються в більш розвинених істот, останнім з яких є людина. Він же завдяки здатності до «духовного вдосконалення» має можливість потрапити в Голокост – священну обитель самого Крішни.

Крішнаїти заслужили серед ортодоксальних християн, та й не тільки їх, репутацію жорстокої секти, що впливає на розум і почуття людини. Перші стурбовані тим, що зовні організація нагадує християнську церкву, але в її вченні відсутнє поняття гріха, добрих і злих вчинків, «божого суду». Всі інші критикують крішнаїтів за вчення про те, що досягти «порятунку» можна лише виспівуванням мантр, «повною відданістю» Крішні і виконанням волі наставників. Дана релігія не загострює увагу на питаннях моральності і моралі, а об’єднує безліч людей, так би мовити, заради самого процесу об’єднання; при цьому те, що діється всередині організації, залишається таємницею для непосвячених.

Іван Гудзенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Дмитрук Игорь о появлении и трансформации мистицизма

Рубрики
Ми у Facebook