В кінці V століття до Ефіопії прибула група ченців, яких пізніше було прийнято називати «Дев’ять святих». Вони і зіграли вирішальну роль в основоположенні християнства по всій території держави. Згідно з повір’ям, вони були вихідцями з Сирії, Риму і, можливо, Константинополя. Після прибуття в Ефіопію, вони негайно ж почали свою проповідницьку роботу. Вони остаточно викорінили язичництво, Біблія і інші писання були переведені на ефіопську мову. Монастирів, які стали духовним джерелом для народу ставало більше.
Ефіопське православ’я досягло розквіту в XV столітті, коли стала доступна маса духовно-освітньої літератури. Однак мало воно і негативний досвід. Сталося це в зв’язку зі зміцненням політичних відносин між Європою і Ефіопією в XVII столітті, за допомогою укладення унії з Римом. Призначений старійшина церкви Альфонсо Мендеш прибув в Ефіопію в 1626р. Він робив все, щоб примусово ввести латинську мову в церковний статут, а імператор Ефіопії вводив нові порядки. Після загибелі імператора Сисинія в 1632 році, його наступник анулював договір з католиками і вигнав їх з держави. Наступна спроба встановлення відносин між Латинською і Ефіопською церквою була зроблена через 2 століття.
Центр Ефіопської Православної церкви знаходиться в Аддіс-Абебі (Ефіопія). В наші дні християнство сповідують близько 60% населення Ефіопії. Цікаво, що за більш, ніж 15 століть релігія тут практично не змінилася. Ефіопська церква вважає себе автономною, але зараховує до православного відгалуження.
Віровчення Ефіопської церкви відповідає Коптському. Тобто підтримку догми про те, що Христос не був людиною-Богом. Обряди Ефіопської церкви зберігають частину іудейського впливу більше, ніж інші християнські церкви. Ефіопи поділяють їжу на чисту і нечисту. Субота святкується нарівні з Воскресінням. Різдво і Великдень проходять одночасно з Православною церквою.
Іван Гудзенко
