Суть вчення школи мала на увазі під собою трактування таких понять, як чіттаматру — важливість і реальність свідомості, а також віджнянавада — дорогу пізнання. Саме ці теорії, лягли в основу вчення школи, а також визначили те, що у кожної живої істоти має бути своє власне сприйняття світу. Таким чином, послідовники школи йогачара, стверджував, що світ, який існує за межами свідомості, є хибним. Розвиток свідомості може здійснюватися за рахунок пробудження. Саме це сприяє загальному розвитку і виходу на більш високий рівень «свідомості скарбниці». Головна мета йогачарского вчення — позбавлення свідомості від ілюзій. В основу вчення йогачара лягли буддійські вчення про природу всіх живих істот.
Йогачара розділяє кілька видів свідомості, які підходять під певні критерії: вигадана природа, залежна природа, абсолютна природа. Всі перераховані рівні — є невід’ємною частиною розвитку свідомості. Невід’ємною частиною розвитку, є взаємодія свідомості з усіма органами почуттів.
Школа йогачара внесла неоціненний вклад в буддійські вчення, а також в саме розуміння живих істот і навколишнього світу. Саме тому, на сьогоднішній день налічується величезна кількість послідовників древнього вчення, яке з дня на день набуває все більшої популярності.
Іван Гудзенко
