У В‘єнському соборі взяли участь триста делегатів від римської курії, олександрійський та антиохійський патріарх. Собор прийняв компромісне рішення щодо уніфікації ордену тамплієрів, що влаштовувало по суті обидві сторони — папу і французького короля.
Усе було затверджено папською булою Vox in excelso 3 березня 1312 року. Матеріальна власність тамплієрів була конфіскована і передана іоаннітам. З іншої сторони – за нею наглядав французький королівський двір.
Собором також розглядалися догматичні, дисциплінарні, адміністративні визначення. Так, наприклад, конституція Ad nostrum quі забороняє діяльність спільноти, братств бегінок та бегардів; піддав осудженню францисканців, які підтримували доктрину бідної церкви спірітуаліста Йоахима Флорського. Крім того були прийняти низки рішень: законне зречення попереднього папи і обрання нового, створення європейських університетів (Болонський, Оксфордський, Саламанський, Авіньйонський) під кураторством Риму за поданим проектом Раймунда Лулія східних кафедр для вивчення єврейської, арабської, халдейської мови та місіонерської підготовки.
Собор ухвалив рішення святкування Тіла Христового (Corpus Christi). А от щодо вирішення питань церковної реформи рішень собором не було прийнято. До того ж Вєнським собором прийнята в католицьку доктрину концепція душі святого Фоми Аквінського не як тілесного двигуна, а субстанційної форми. Хоч собором і було прийнято рішення про новий Хрестовий похід, але європейські монархи, які мали б прийняти участь у ньому і підтримати, не виконали своєї обіцянки.
Олексій Безстрашний
