На той час не цікавили індивідуальні людські схильності, не мали потребу в живописцях, скульпторах, гравірувальниках, а власне таких людей намагалися створити. Істинні творці прикрашали історію російського мистецтва. Саблуков намалював портрет для Третьяковської галереї, Головачевський виконав прекрасну роботу – портрет графської династії Матюшкіних, найцікавішим з них виявився майстер Лосенко. Він творив грандіозні художні роботи.
П’ять з половиною років працював в майстерні Аргунова. У 1759 році роботи трьох художників були представлені російській імператриці. У грудні імператрицею було видано указ про вступ усіх трьох в Художню академію. Навчання Лосенка тривало до 1760 року. Отримував художні здібності від Лорена та Де- Вельї. З академії прибув у в Париж, де навчався у видатного майстра Рети. Перебуваючи під пильним оком вчителя, намалював «Чудесний улов риби».
Художні роботи Лосенка 11 були доставлені в Петербург, самого ж автора було нагороджено. У 1762 році після перебування за кордоном повертається на батьківщину. Прибув в Москву до Шувалова, який продемонстрував картини, наукові малюнки перед імператрицею. Академія пишалася своїм вихованцем та досягнутими успіхами. Йому дали дозвіл вдруге повернутися в Париж. У червні 1763 року здійснює поїздку у Францію. освоює уроки живопису від Вієна.
Від академії його хотіли відкомандирувати в Італію. Лосенко за момент свого від’їзду в Рим, перебував в місті Париж. 8 лютого 1764 року відправився в Рим. У квітні 1764 року він створює унікальний шедевр під назвою «Авраамове жертвоприношення», 15 вересня цього ж року робота була передана в Петербург. З 1765 по 1768 роки перебував в місті Рим. Тут засвоює античне мистецтво, починає вміло вправлятися у живописній справі. Лосенко бажав їхати у Венецію здобувати , але для цього потрібен був дозвіл академії, на жаль звернення залишилося без відповіді.
Тоді молодий живописець навесні 1768 року розпочав роботу на трьома академічними фігурами. Перші дві фігури він назвав «Каїн» та Авель», а третю – «Правосуддя» . Шувалов спеціально відвідав Рим, де зустрівся з Лосенком. Він був настільки вражений геніальністю робіт, підходом художника, що відіслав їх в академію. Крім того роботи по фігурам виповнювалися живописцем самостійно. Закордонне відрядження Лосенка закінчувалося, тому йому необхідно було повертатися на батьківщину, проте академія дозволила, щоб він ще закінчив в Римі роботу над етюдами у вказаний термін — до весни 1769 року.
По прибутті в Петербург отримує схвалення і визнання своїх трьох академічних фігур. У червні 1770 року за композицію «Володимир Святославович та Рогнеда» його призначають академіком. По суті Антон Лосенко переходить до академічного викладання. До педагогічної справи він підходив з цілковитою суворістю та серйозністю. Ним було укладено дисципліну «Пояснення короткої пропорції людини, яка заснована на достовірному дослідженні різних пропорцій стародавніх статуй, старанням Імператорської Академії Художності Професора Живопису пана Лосенко, видане для користі молоді, яка вправляється в малюванні ». Даний предмет був обов’язковим для художника, що детально вивчає анатомію.
Художня Академія дала людям видатних живописців, учнів Лосенка – Соколова та Акімова. А потім випускниками академії стали Шебуєв, Єгоров, Алєксєєв. Лосенко намагається схилити Алєксєєва до пейзажного живопису. Вчителю не вдалося відкрити якихось нових горизонтів, проте зумів передати своїм учням технічні навики й академічний досвід. Про петербурзький період життєдіяльності Лосенка збереглося мало свідчень, в тім відомо лише про соціальні умови художника, товариські і дружні відносини в колі зацікавлених людей.
Художник мав дружні зв’язки з поетом Майковим, з художником Рубаном, придворним живописцем і до того ж реставратором галереї Ермітаж Пфанцельдом, петом і перекладачем нартовим. Їхнім гуртком була втілена ідея російського культурного життя. В червні 1773 року майстерню Лосенка відвідала імператриця Катерина ІІ, про що детально описується в академічних аналах. На прохання імператриці були замовлені роботи живописця Лосенка.
Лосенком часто користувалися через його м’якість, піддатливість, життя перетворювалося у суцільні інтриги, неприємності, непосильну ношу в академічній діяльності. Додатковим навантаженням для Лосенка та Жиллє стали обов’язки директора. В листопаді 1773 року професор імператорської художньої академії почав страждати водяною хворобою у внутрішній тілесній частині, від якої і помер. 26 листопада 1773 року похований на кладовищі Благовіщенської церкви. На памятнику видатного геніального живописця Антона Павловича Лосенка була зроблені гравірувальні рядки віршів, написаних від щирої душі другом – поетом Майковим.
Арсен Вітровий
