На сьогодні стало відомо в який спосіб сприймається сучасним суспільством впровадження навчальної дисципліни «Релігієзнавство» в освітніх навчальних закладах. На Заході немає жодних проблем з введенням релігієзнавчих дисциплін, а от на Сході , центральній та південній частині України існують перешкоди : по — перше державна влада не зацікавлена в питанні розвитку і стрімкого поширення релігії , тому що вважає її як реального конкурента на світовій політичній арені.
Політичне втручання в релігію загальмовує інтенсивний процес розвитку релігієзнавства, який як і в комуністичні часи сприймався як протест радянській владі і опозиція « побудові світлого майбутнього», хоча насправді суспільство ввели в оману, взамін пропонуючи певну вигадку і своєрідну фантазію. Але ж хто дасть відповідь за зруйновані пам’ятки сакрального мистецтва і архітектури, спричиненого радянським вандалізмом ? А культові релігійні споруди ? Чи вони взагалі заважали благоустрою радянського суспільства? Що стало причиною їх знищення? Знову ж таки безглузда необізнана політика радянської влади на теренах України. Якби держава лояльніше віднеслася до духовних інституцій, не торкаючись їх взагалі, то і в соціумі був би порядок, а також благоустрій в державі. Але на превеликий жаль верхівка ЦК КП РС не усвідомлювала про той внесок, яким би духовна культура збагатила не лише суспільство а й державу. Замість того обрала інший шлях і поступово вводила «науковий войовничий атеїзм» серед верств міського і сільського населення, при цьому витісняючи релігію. А після того побачивши, що « машина знищення» працює, відразу ж взялася за ліквідацію самих основних осередків поширення духовного просвітництва серед суспільства: монастирів, церков, недільних шкіл.
Так наприклад на Вінниччині, на Житомирщині, за свідченням прихожан, радянською комуністичною владою було знищено численна кількість дерев’яних культових споруд, які потрапили під експлуатацію : одні використовувалися під зернові амбари, як місце для утримання свійської худоби, а інщі — знецінювалися і знищувалися, не вважалися пам’ятками архітектури . Матеріалізм замінив духовні цінності і повністю проник в життя радянського і сучасного суспільства. Чого потребує суспільство сьогодні ? Грошей, матеріальної слави чи віри в Бога? Сучасний світ міняється на очах , люди підпадають під об’єктивні закони, які диктує цей світ. Одержиме політикою суспільство навіть не усвідомлює того, що з ним відбувається. Матеріальне зло і політичні інтереси проникають в церкву, духовна інституція заполітизована, народ завжди обманений, йому пускають «туман в очі» про «замріяне майбутнє» і в такому стані фантазій наші політики користуються підтримкою , охоплених «наркотиком» людей. А вони навіть і не підозрюють , що їх просто використовують у політичних цілях.
Влада не задумується наскільки є важливим введення релігії в навчальний процес, а тому побоюється підриву своєї репутації, її більш ніщо не цікавить, окрім матеріальних заощаджень, росту капіталів, а також проведення піар – шоу по Україні. Суспільство знаходиться посеред «хижих вовків», які готові тебе розірвати на шматки. Лише в одиницях священиків воно бачить порятунок, а решта потрапили під вплив політичного психозу, який затягує з неймовірною швидкістю. Отже, переглянувши всі ці факти, суспільство повинно усвідомити, що без духовності не буде ні держави, ні церкви, ні народу. То ж за вами стоїть вирішальний крок, який буде залежати тільки від вас!
Інна Дмитрук
