Хто такий Джон Браун
Джон Браун був радикальним американським аболіціоністом, який вважав рабство не просто політичною проблемою, а моральним злочином, що вимагав активного опору. На відміну від частини противників рабства, які виступали переважно політичними або мирними методами, Браун був готовий використовувати зброю. Його погляди сформувалися під впливом релігійних переконань та особистого досвіду боротьби проти рабства. Особливо відомим він став після подій у Канзасі в 1850-х роках, коли конфлікт між прихильниками та противниками рабства переріс у збройне протистояння.
Браун вірив, що невелика група рішучих людей може започаткувати масштабне повстання поневолених афроамериканців.
План створення осередку для повстання
Рейд на Гарперс-Феррі був лише частиною набагато ширшого задуму. Браун планував захопити зброю у федеральному арсеналі, а потім створити в гірській місцевості базу, звідки можна було б організовувати подальший опір рабству. Його задум передбачав залучення поневолених людей до повстання та створення незалежного поселення в горах. У джерелі Britannica зазначається, що кінцевою метою плану було створення своєрідної незалежної цитаделі для колишніх поневолених людей у горах Адірондак.
Браун розраховував, що після першого успіху до нього приєднаються інші люди, а рух поступово пошириться. Він сподівався, що географічні умови гірської місцевості допоможуть повстанцям вести тривалу боротьбу.
Підтримка аболіціоністів
План Брауна не виник у повній ізоляції. Він отримував моральну та фінансову підтримку від кількох впливових аболіціоністів із Бостона. Водночас частина його прихильників не обов’язково знала всі деталі майбутньої операції.
Особливе місце в історії підготовки рейду посідає Гаррієт Табман — відома аболіціоністка та провідниця «Підземної залізниці», мережі, яка допомагала поневоленим людям тікати з рабовласницьких штатів.
Табман підтримувала Брауна та допомагала йому в плануванні. Вона мала значний досвід організації втеч і добре знала небезпеки, пов’язані з боротьбою проти рабства. Проте безпосередньо в рейді на Гарперс-Феррі вона участі не брала.
Чому Браун обрав Гарперс-Феррі
Місцем для початку операції Браун обрав Гарперс-Феррі з практичних і стратегічних причин. Місто розташовувалося на важливому транспортному перехресті, а федеральний арсенал зберігав велику кількість зброї. Для Брауна арсенал був не просто військовим об’єктом. Він розглядав його як джерело зброї, необхідної для майбутнього повстання.
Географія Гарперс-Феррі також мала значення. Місто знаходилося біля гірських районів і було своєрідними воротами до південних штатів. Браун вважав, що після захоплення арсеналу зможе швидко перейти до наступного етапу свого плану.
21 учасник рейду
У ніч на 16 жовтня 1859 року Джон Браун та його група розпочали операцію. Загалом до рейду безпосередньо долучився 21 чоловік. Серед них були двоє синів Брауна — Оуен і Вотсон. Група також складалася з 14 білих та 5 чорношкірих чоловіків. Такий склад був символічним для самого Брауна, який прагнув продемонструвати, що боротьба проти рабства може об’єднати людей різного походження.
Спочатку рейд розвивався відповідно до задуму. Озброєні люди захопили федеральний арсенал та взяли під контроль важливі об’єкти в місті. Браун також намагався захопити заручників, серед яких були місцеві впливові мешканці. Проте головний елемент його плану — масове повстання поневолених людей — не відбувся.
Чому план провалився
Найбільшою проблемою Брауна стало те, що він переоцінив готовність місцевого населення приєднатися до повстання. Очікуваної масової підтримки з боку поневолених людей не відбулося.
Невелика група нападників опинилася фактично ізольованою. Місцеві мешканці швидко повідомили владу про напад, а проти рейдерів почали збиратися озброєні сили. У результаті операція, яка мала стати початком масштабного повстання, перетворилася на оборону невеликої групи людей, оточеної противником.
Бій у Гарперс-Феррі
16–17 жовтня ситуація для Брауна швидко погіршувалася. Місцеве ополчення та інші озброєні сили встановили контроль над більшою частиною міста.
Браун і його люди відступили до будівлі, відомої як машинна будівля арсеналу, де намагалися чинити опір. Уранці 18 жовтня до Гарперс-Феррі прибув загін морської піхоти США під командуванням полковника Роберта Е. Лі. Серед офіцерів був лейтенант Джеб Стюарт, який згодом став одним із найвідоміших командирів армії Конфедерації.
Федеральні військові атакували позиції Брауна. Опір було швидко придушено, а самого Джона Брауна взяли живим.
Загибель учасників рейду
Рейд завершився катастрофою для більшості його учасників. Частина людей загинула під час боїв, серед них були сини Джона Брауна. Сам Браун вижив і постав перед судом у Вірджинії. Його звинуватили у змові з метою організації повстання рабів, державній зраді проти Вірджинії та вбивстві. Суд був надзвичайно важливою політичною подією. Браун не відмовився від своїх переконань і використав процес для публічного захисту боротьби проти рабства.
Страта Джона Брауна
2 грудня 1859 року Джона Брауна стратили через повішення в Чарльз-Тауні, Вірджинія.
Для прихильників рабства він став небезпечним злочинцем і символом радикального аболіціонізму. Для багатьох противників рабства, особливо на Півночі, Браун перетворився на мученика, який пожертвував життям заради свободи поневолених людей. Саме ця різка поляризація зробила його постать настільки важливою в американській історії.
Як рейд наблизив Громадянську війну
Військово рейд був невдалим. Браун не зміг організувати повстання і був швидко переможений. Проте політичні наслідки виявилися величезними. На Півдні рейд сприйняли як доказ того, що радикальні аболіціоністи на Півночі готові застосувати силу для знищення рабовласницького порядку. Побоювання перед можливими повстаннями поневолених людей посилилися. На Півночі частина суспільства засудила насильницькі методи Брауна, але інші почали сприймати його як символ боротьби проти рабства. Таким чином, рейд поглибив взаємну недовіру між регіонами США. Через півтора року після страти Брауна почалася Громадянська війна в Америці.
Іван Гудзенко
