Освальд Шпенглер народився навесні 1880 року у провінційному містечку Бланкенбург, в родині поштового службовця Бернгарда та Пауліни Шпенглерів. Із чотирьох дітей у сім’ї Освальд був старшим.У 1887 р. – Освальд переїжджає разом з родиною до Зоста, в якому поступає в гімназію, а через чотири роки, після переїзду в Галлє – стає учнем відомого у навчальному закладі латина, відомого теолога та педагога Августа Франке. Ця школа давала можливість Освальду вивчати стародавні мови, вона ні в чому не уступала місцем славнозвісній шульпфортській школі Ф. Ніцше. У 1889 р. – Шпенглер поступає в університет м. Галлє.
Займається вивченням математичних і природніх наук. У зв’язку з раптовою смертю свого батька молодий філософ, культуролог Освальд Шпенглер змушений був у 1901 році залишити цей навчальний заклад і продовжувати навчання у Мюнхенському, а потім Берлінському університетах. У 1904 р. – Шпенглер успішно захищає докторську дисертацію в попередньому університеті на таку тему: «Основна метафізична ідея філософії Геракліта».
Освальд здає державні іспити, тим самим отримує право на викладання математики, природничих наук, історії, німецької мови в гімназіях. З 1908 по 1911 рр. – призначений старшим викладачем в гімназію Генріха Герца, що розташовувалася в місті Гамбург. У 1910 р. – після смерті своєї матері Шпенглер отримує спадок, що дозволив йому залишити нудну роботу і реалізувати себе у ролі вільного письменника. Освальд приживається в одному із мюнхенських кантонів – у Швабінзі.
Він ні з ким не розмовляє, а тихесенько працює над своєю книгою, закінчує її у 1914 році. Видання книги довелося йому відкласти у зв’язку з погіршенням матеріального становища під кінець першої світової війни, вона вийшла лише у 1918 році. Перший том книги приніс неабиякий успіх для Шпенглера і його опублікованої праці 1919 року. Праця отримала назву «Прусичі та соціалізм». У 1922 р. – Освальд закінчує написання другого тому своєї книги.
ХХ століття виявилося для Шпенглера вдалим через знайомства з різними представниками промисловості та державної політики. Тут фігурували такі особистості як Георг Штрассер, Людендорф, науковці: Фробеніус, Штрьотер, Меєр, Штір, Єреміяс. Пізніше Шпенглера обирають до президіуму Архіву Фрідріха Ніцше, на якому філософ виступає з доповіддю на дуже гострі сюжети політики, виношує також плани директорії німецької держави, яка мала б змінити уряд у Веймарі.
У 1925 р. – Освальд Шпенглер відходить від політики і відразу ж починає займатися науковою діяльністю.
У 1966 році видає великий метафізичний опус під заголовком «Перші питання». Наукові пошуки щодо проблем передісторії та етнології приводять Шпенглера до ідеї створення, вироблення нової концепції стосовно світової історії, яка була викладена ним у статті під назвою «Вік американських культур», а також ще двох: «Колісниця та її значення для ходу світової історії», і нарешті «До питання про світову історію другого дохристиянського століття». Можна стверджувати, що статті науковця Шпенглера є надзвичайно глибокими, проникнуті змістом розвитку історії, культури, релігії, соціуму, політики. В тім ці проблеми мало кого цікавили, крім філософа Освальда Шпенглера.
У 1930 р. — Шпенглер опиняється у дуже складному політичному державному становищі, виступає в місті Гамбурзі перед політичним товариством, місцевою публікою зі своєю доповіддю на тему: «Німеччина у небезпеці». З допомогою доповіді Шпенглера через три роки виходить остання його книга «Роки вирішення» (лише перша її частина).
У 1931 р. – видається наступна книга Освальда Шпенглера «Людина та техніка», а вже через рік – збірник наукових статей, який він назвав «Політичні твори». Після його опублікованої праці «Роки вирішення», починаються атаки зі сторони націонал – соціалістів. Освальда Шпенглера за вказівками А. Гітлера звинувачують у підриві державного авторитету, зрадником, оголошують персоною нон грата, заборонять друкувати його книги, твори, публікувати наукові статті.
Одним із найвагоміших внесків у розвиток культури Західної Європи стала його праця «Закат Європи».
Філософ Освальд Шпенглер помер весною 1936 року, у нього було паралізоване серце. Його було поховано у місті Гамбург на одному із міських кладовищ.
Богдан Стрикалюк
