Відноситься до книги малих пророків Старого Завіту в грецькій традиції Септуагінти. Єврейська традиція Танаху відносить книгу до дванадцяти пророків. Книга містить як історичні так і пророчі події, описані в ній.

Час і місце написання книги пророцтв Йони, авторство

Дату написання книги визначити важко, проте існує чимало думок щодо її створення  в той чи інший історичний період. Так наприклад описання подій в книзі датують VІІІ століттям до нашої ери. Датування книги коливається між VІІІ – ІІІ століттям до нашої ери. А тому немає ніяких сумнівів у тому, що вона написана саме в цей період, оскільки він збігається із часом правління царя Ієровоама ІІ з 793 по 753 роки до нашої ери. Історія запам’ятала царя Ізраїльського царства як видатного монарха і полководця. Якщо пророки Осія та Амос говорили про упадок Ізраїльського царства, то пророк Йона – набуття територій Ієровоамом ІІ з допомогою Сирії.

Екзегетика книги

Історію пророка Йони сприймають як алегорію, мідраш, притчу, історичну розповідь. В тексті відсутній натяк на хоча б якусь алегорію. В мідраші все зовсім по-іншому інтерпретовано, причому в коментарях. Єврейська традиція приписує коментар цієї книги до книги Вихід, де події можуть бути історично недостовірні. Такий підхід, звичайно,  не може співпадати з історичністю книги, беручи до уваги свідоцтво про Христа в Євангелії від Матфея та Луки. А чому притча, тому що незвичайно складна та довга розповідь, але тут книга позбавляється історичної основи. Щодо третього, то можна сказати, що єврейська традиція сприймає твір як оригінальну історію та слова Ісуса Христа про Йону є доказом історичності його ж самого. Проте історична інтерпретація піддається сумніву дослідниками. Ця книга показує як любов Божа діє на язичників та їхнє майбутнє спасіння.

Зміст книги

Книга поділена на 4 глави, за своїм обсягом невелика. Центральною темою книги є всемогутність Божа. У главі 1 9-го  вірша Бог є Творцем неба і землі, і усього живого, а творіння Боже  смиренно виконує Його волю, про що зазначено в главі першій —  з 4 по 15;  другій  главі —  з 1 по 11, в четвертій – з 6 по 8 вірші. Книга не містить якихось передбачень, а є біблійною розповіддю. Особливість книги полягає у безмежній всемогутності  Божій, яка полягає у висловах, що зосереджені на Його силі: «звелів», «зростив», «влаштував», «навів» .

В книзі чітко видно як Йона, син Амафіїн отримує Одкровення Боже про спасіння, хоч сам  намагається уникнути пророчого служіння і подалі втекти від Бога, за що отримав покарання. Ніде не вказується, що стало причиною втечі Йони від обличчя Господнього. Причини ці виявляються лише в другій главі  книги. Йона вбачаючи те, що причиною шторму на морі він є сам, а здивування мореплавців кинувся  в глибини морські. У такий спосіб пророк Йона був покараний Господом, а язичники врятовані.

За відвернення від пророчого служіння ще й потрапив в черево кита, перебуваючи три дні і три ночі всередині в молитві, зверненій до Владики неба і землі. Кит викидає пророка Божого Йону на берег міста Ніневії, куди той за велінням Божим має йти і проповідувати покаяння для його мешканців. Тут можна знайти алюзію на текст Нового Завіту про перебування Ісуса Христа в гробі три дні і Його славне воскресіння з мертвих, проповідь  апостолам по воскресінні.

Проповідь Йони настільки глибоко зворушила серця та душі, що навіть правитель як інші дотримувався посту, вдягнувшись у веретище, посипав попіл, заборонив чинити насилля, наказуючи чинити молитву, виконувати траурний обряд, оголосивши піст для тварин і людей. Бог відвідав Ніневію, побачив покаяння всіх і не знищив міста, проявивши милосердя Своє. Пророк Йона думав, що місто не покається, а тому спокійно спостерігав за тим, що відбувається. У книзі бачимо, що наскільки людина сумнівається у Божому милосерді. Споруджене Йоною укриття точить черв’як, пророк позбавляється рослини, Господь рятує його від спеки. Господь веде бесіду з Йоною, за що він роздратувався і скаржиться. Сподівання пророка Божого Йони, що Ніневія не зможе стати на шлях покаяння – розвіялися.

Святі Отці в пророку Йоні бачать прообраз Христа Спасителя. Вони пояснюють це наступними символічними значеннями: пророк, який зійшов на корабель – то є Христос, котрий зійшов на древо; сильна бура на морі – хвилювання юдеїв. Випадання жеребу Йоні – воля Отця щодо Сина Божого, який сходить в хвилі скорботи та смерті; добровільне сходження Йони з корабля – зішестя з хреста Сина Божого до гробу і підземелля; жертвування  пророка заради спасіння усіх на кораблі – смерть Христа та спасіння людського роду; пророк, якого проковтнув кит і не пошкодив – вражений смертю Христос, яка над ним не має переваги; перебування непошкодженим в череві кита – не пошкоджене тіло Христа, що перебуває у гробі; викинутий Йона на берег третього дня –нетлінне підняття Сина Божого з гробу на третій день; проповідь Йони в Ніневії – проповідь апостолів після Воскресіння Христового.

Книга пророка Йони – це по крайній мірі розповідь життя грішної людини, яка за промислом Божим будучи покараною пізніше буде врятована силою Божою задля проповіді нерозкаяного міста, гріхи якого теж сягнули неба і розгнівили Бога. Але як показано в книзі, Господь не бажав смерті грішників, очікуючи їхнього щирого розкаяння у вчинених ними гріхах. Заклик пророка задзвенів у вухах кожного жителя, слово пророка лягло як зерно посіяне в землю і дало свій добрий плід – покаяння.

Книга закінчується визволенням народу Ніневії від праведного гніву Божого через пророка Йону. Замість покарання, пророк побачив радість жителів Ніневії, які приносячи каяття – отримали прощення своїх гріхів. Гнів Божий був перемінений на милість і любов до ніневійців.

Пегас 

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Іларіон Великий

Іларіон Великий – це один із християнських подвижників Близького Сходу, єгипетський пустеьник, анахорет (відлюдник). Народився ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *