Абревіатура  букв «ТаНаХ» розшифровується наступним чином: Тора, Невіїм, Хетувім.

Тора (Закон)

Невіїм (Пророки)

Хетувім (Писання)

Танахом називається Священне Писання юдаїзму (іудаїзму). У християнській традиції він відповідає  Старому Завіту. Згадки про саме поняття знаходимо у працях єврейських богословів середньовічного періоду.

Танах — Святе Письмо юдаїзму

Танах містить опис світотворення, створення людини, Божественного завіту та заповідей, історії єврейського народу, його виникнення включно до періоду, в який встановлювався Другий Храм. Книги мають сакральний характер, подаровані людству духом святості (руах акодеш).

Закон, Пророки, Писання, а аткож релігійно-філософська уява іудаїзму сильно вплинули на розвиток таких релігій як християнство та іслам.

Танах містить двадцять чотири книги, ідентичний до протестантизму, відмінний від нього розташуванням книг. Вавилонським Талмудом підтверджено порядок, який відрізняється від того що зараз.

У єврейському каноні Танах прийнято розділяти на три частини:

  • перша – Тора (сюди включено п’ять книг Мойсея: Берешіт, Шмот, Вайікра, Бемідбар, Дварім)
  • друга – Пророки (крім пророчих містить історичні хроніки)
  • третя – Писання (мудреці Ізраїля з їхніми творами, молитовна поезія)

Пророків розділяють ще на дві частини – ранні та пізні. До ранніх пророків відносяться: книги Ісуса Навина, Суддів, Перша і Друга книга Самуїла, Перша і Друга книга Царств, а до пізніх: Ісая, Єремія, Єзикіїль і ще дванадцять малих пророків.

У третю частину Писання увійшли п’ять сувоїв: Пісня пісень, Руф, Плач єремії, Еклезіаст, Естер (читаються цілий рік в синагозі).

Про сам поділ Танаху на три частини свідчить більшість давніх авторів, наприклад Філон Олександрійський, Йосиф Флавій. Давніми авторами нараховується двадцять чотири книги Танаху. Згідно єврейської традиції книги об’єднуються: книги дванадцять малих пророків складають одну книгу, так само як Перша і Друга Самуїла, Царів, Хронік – це одна книга; Езри та Нехемьї – також.

Умовно можуть поєднувати в одну книгу Суддів та Рут, Єремію та Ейху, що в кінцевому результаті становить двадцять дві книги. У християнській традиції насправді ж такого поділу немає, оскільки усі є окремими одна від одної. Нараховують тридцять дев’ять книг Старого Завіту.

Розрізняють три форми Танаху, відрізнених між собою:

  • сформований в іудаїзмі єврейський канон;
  • класичний християнський канон на підґрунті олександрійського іудейського канону (йдеться про Септуагінту) як загальноприйнятий православною та католицькою церквою;
  • протестантський (сформувався у XVІ столітті) займає нейтральне становище між православ’ям та католицизмом.

          Пегас