Відноситься до законодавчих канонічних книг Нового Завіту. Перше Євангеліє, яке було написане на мові івриту. Безсумнівно автором написаної книги є Матвій – учень і послідовник вчення Ісуса Христа. Церковним істориком ІV століття нашої ери Євсевієм Кесарійським підтверджується традиція Священного Передання, що Матфей дійсно займався проповідницькою діяльністю серед єврейського народу, передавши їм Євангеліє, котре написав рідною мовою.

Таке ж підтвердження знаходимо в отців ранньохристиянської церкви. Так Папій Ієрапольський переконує в тому, що Мавієм були записані бесіди Ісуса Христа на івриті. Іриней Ліонський додає: Матвієм було видано євреям писання Євангелія на їхній мові, тоді коли Петро із Павлом поширювали благу звістку та засновували Церкву в Римі. Єдиному, кому вдалося побачити Євангеліє Матвія в оригіналі – блаженному Ієроніму Стридонтському. Місцем, де знаходився оригінал слугувала Кесарійська бібліотека, котру вдалося зібрати християнину – мученику Памфілу.

У тексті не вказані ні автор, ні особистість, а тому сучасними науковцями допускається думка написання Євангелія кимось іншим, тільки не Матвієм. Мова написання Євангелія за свідченням отців Церкви – єврейська, далеко не грецька як це вважають інші. В результаті втрати оригіналу арамейською мовою в канон було введено грецький варіант перекладу Євангелія, про що згадує Климент Римський, Ігнатій Антіохійський з іншими стародавніми  християнськими письменниками. В чому ж тоді особливість мови?  Мовою написання вказується на авторство і приналежність тексту палестинському єврею. Текст Євангелія містить велику кількість зворотів єврейською мовою.

Автором надається можливість ознайомлення з місцевість та встановленими на той час звичаями. Часом створення Євангелії прийнято вважати 41-55 рік нашої ери. А от теологами ХVІІІ століття Гарнаком, Бультманом, Ройтером стверджується зворотне: період написання Євангелія – 70-80 роки нашої ери.

З теологічної позиції, мета Євангелія – переконання читачів у подіях земного життя Ісуса Христа, які відбувалися через виконання старозавітного пророцтва про Месію. Сюди включена тематика вчення про Царство Небесне, Церкву, які викладені у формі притч. Царство Небесне та Церква тісно поєднуються духовним досвідом християнства: Церква є історичним втіленням Царства у світі, а Царство Небесне  у свою чергу виступає Церквою Христовою в повному есхатологічному значення цього слова.

Євангеліє від Матфея складається з 28 глав. Перша глава місить родовід Ісуса, починаючи від Авраама і закінчуючи Йосифом Обручником. П’ята і сьома глава – йдеться про потрійне служіння Месії як Пророка, Законодавця (Царя), Первосвященика.  Двадцять четверта глава Євангелії – пророцтво Месії про зруйнування Єрусалиму і Друге пришестя Христове та духовне вознесіння Церкви. Двадцять шоста глава – розповідь про помазання ніг Ісуса грішницею. Закінчує Євангеліє подія Воскресіння Ісуса Христа, явлення учням та останні настанови  у поширенні Його науки по всьому світу.

Євангельські сюжети були використані видатним німецьким композитором Йоганном Себастьяном Бахом в музичному унікальному творі «Страсті за Матвієм». У другій половині 60-х років знятий художній фільм італійського режисера П’єра Пазоліні «Євангеліє від Матвія», а 1993 року «Візуальна Біблія: Євангеліє від Матвія» – південноафриканського режисера Регарта ван ден Берга.

Пегас