Осмислення людиною себе як досконалого творіння пробуджувало у ній ще більше прагнення, можливість невід’ємності від Бога, служіння і поклоніння Йому Єдиному. З періодом часу людство упускало з виду ці  найважливіші деталі. Народ Ізраїлю страждав під єгипетським гнітом і чекав того, хто б зумів їх визволити з цих кайданів. Єгипетська влада заставляла євреїв важко працювати на користь процвітання держави і правителя – фараона. Натомість відчувався сильний тиск на людську свободу та обмеження прав.

Непокірливість єгипетському фараону дуже дорого коштувала самим євреям. Переслідування і жорстока розправа над  новонародженими дітьми мали б назавжди покінчити з цією нацією, доки доля не подарувала їм другий шанс. Із народу вийшла людина, яка не тільки майстерно навчалася єгипетської мудрості, а була справжнім розумним військовим полководцем армії єгипетського фараона, майбутнім харизматичним вождем народу, обраного Богом. Йому довелося пройти чимало випробувань перед виконанням пророчої місії.

Інтерпретація Біблії: Мойсей і Закон Божий (Тора)

Вбивство єгиптянина  не було спеціальним, а лише захистом пригноблених і моральною чеснотою – справедливістю. Зустріч з палаючим кущем біля гори Хорив також не був випадковим для Мойсея, а підготовкою до чогось іншого, про що людина не змогла здогадуватися. Слабкість людська відбулася через перевірку і усвідомлення  раніше невідомого. Бог звертається до людини в особливий спосіб і в цій символічності вона повинна бачити заклик Божий щодо неї ж самої. Попри свій страх людині дається спроба наближення словом до Творця світу.

Апостол Павло в посланні до Євреїв підтверджує те, що Бог в давні часи говорив різними способами. І ось один з таких способів – Його явлення під виглядом палаючого і не згасаючого тернового куща і засвідчення Себе як Єдиного Бога Авраама, Ісаака, Якова перед  Мойсеєм. Його Всемогутність вказується людині через різні значення: перетворення жезла в змію, враження руки проказою. Цебто для Нього не існує нічого неможливого по відношенню до творіння. Насправді ж ми не можемо до кінця зрозуміти чи це природне або ж надприродне явище.

Але ж це не може будуватися на еволюційній теорії. Бо ті десять кар, описані у книзі Вихід є прямим доведенням справедливого суду над ідолопоклонниками. Бог є набагато сильніший від істуканів, яких задовольняли єгиптяни. Боги Єгипту не встояли, тому й були вражені Всемогутнім Ягве. Скільки Мойсей з Аароном не благали про відпущення народу, фараон не міг переступити через власну впертість, надіючись на допомогу і захист єгипетського божества. Йому це не допомогло. Повчальним уроком для нього слугувала смерть первородних єгипетських немовлят, але і тут манія величі людської  і зарозумілість погубили безглуздість правителя.

Тора, дарована Богом у вигляді двох кам’яних скрижаль повинна була покласти край шануванню ідолів. Синайська гора стала місцем присутності Бога поруч з пророком Мойсеєм. Завдяки Торі (Закону) відбулося врегулювання релігійних і моральних відносин єврейського народу. Але людям стало надто нудно чекати  явлення Закону Божого і ще до повернення Мойсея захотілося веселощів, танців. Створення ідола Золотого тельця послужило добрим уроком для єврейського народу. Мойсей також не зміг повірити, що народ, який спочатку прийняв Тору – відвернувся від першої заповіді: «Я – Господь Бог твій, нехай не буде у вас ніяких богів, окрім Мене», другої «Не роби собі подоби з того, що в небі в горі, що на землі, у воді, під землею, не вклоняйся і не служи їм». Мойсей довірив цих людей Аарону, а той пішов на їхньому поводку, знехтувавши приписами Закону Божого. Мойсей через брата не був удостоєний честі увійти в Обітовану Землю, людським очам дозволено було побачити лише невелику частину від більшого.

Єдиному, кому вдалося туди увійти з народом – Ісусу Навину, якого Мойсей через веління Боже  поставив вождем для ізраїльського народу. По смерті Мойсея і поховання на горі Нево, Тора була надійно захована подалі від людських очей. Ніхто не насмілився наблизитись до того місця, в якому були покладені посудина з манною, розквітлий мигдалем жезл первосвященика Аарона і дві скрижалі Божого Завіту.

Досить часто спостерігаючи за суспільством, дивишся що людям нічого не потрібно, крім задоволення власних фізичних і матеріальних потреб, духовні потреби – тимчасові та миттєві. Людство надалі виливає Золотого тельця і  приготовлене виконувати забаганки цього ідола. По суті  воно доводить людину  до крайнощів. Важливо, щоб Закон Божий був написаний не на кам’яних дошках, а жив в людському серці. Після смерті Бог удостоїв Пророків Мойсея та Іллю  бачити Месію на Фаворі, розмовляти з Ним про виконання Божого визначення і смерть в Єрусалимі.

Пророк Мойсей займає відповідне місце в  християнстві. Його ім’я вписане в богослужбовий календар православної церкви.

Пегас