Евдемонізмом прийнято вважати основну філософську концепцію, згідно якої смисл людського життя полягає у прагненні досягнення щастя. Прагнення до щастя на думку прихильників цього напрямку – оригінальне призначення людини. У цей напрямом входять наступні мислителі: Епікур, Аристотель, Вольтер, Дідро та інші.

Саме ж поняття «евдемонізм» за своєю етимологією має стародавнє грецьке походження і перекладі з вказаної мови означає: щастя, блаженство. Тобто це є етичний принцип у філософії. Передумовою виникнення евдемонізму слугувало філософське бачення  етичної проблеми. Справа у тому, що у боротьбі з софістами Сократом висунуто ідею внутрішньої свободи людини.

Продовжувачем ідеї евдемонізму став мислитель Протагор, який розумів людину як мірило усіх речей, а це дало поштовх до розвитку філософської концепції. Між евдемонізмом та гедонізмом як бачимо існує відмінність, так як першим поняття «щастя» та «насолода» не ототожнюються. Найвищим благом в евдемонізмі є щастя.

Як стверджував Арістотель, люди обирають щастя заради щастя і ніщо окрім нього. У Томи Аквінського те ж знаходимо думки стосовно цього: найвищим щастям людини є пізнання Бога і можливість Його споглядання в анступному житті (вічності). Епікур, Гасенді, Ламетрі, Вольтер, Гольбах робили ототожнення щастя з задоволенням. Проте у їхній концепції задоволення напряму залежить від людської добродійності.

Епікур вважав одним із таких видів задоволення саме духовні, а не фізичні. З позиції філософа зрозуміло те, що людина дійсно може бути щасливою тоді, коли досягне атараксії (душевного спокою). Піддаючи критиці евдемонізм Імануїл Кант стверджує, що борг є моральним обов’язком кожного, а не якесь прагнення до щастя. Якщо ми беремо до прикладу евдемоністичне вчення, то яскравим прикладом тут слугуватиме східна філософія буддизму з її постулатами, за якими людина може звільнитися від страждань шляхом нірвани. Як навчає Далай-лама ХIV: мета людського життя – щастя. Не залежно від того, ким насправді є людина, атеїстом чи віруючою, буддистом або ж християнином  — здійснюємо пошук кращого в житті. Адже основним рухом нашого життя виступає рух до цього щастя.

Евдемоністами стали: Арістотель, Гольбах, Монтень, Сенека, представники стоїчної школи, Спіноза, тощо. У ХІХ столітті світ побачив твір Людвіга Фейєрбаха під назвою «Евдемонізм», який опублікували після смерті філософа. Евдемонізм – це унікальний твір етичного характеру, котрий висвітлює дану філософську проблематику щастя людини.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Антична філософія

Істина

Практично усіх стародавні  мислителі перебували  у пошуках істини. Істину сьогодні необхідно інтерпретувати як філософське чи ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *