Зоолатрією ми називаємо сукупність обрядовості та уяви стосовно тваринного шанування.

Як поняття, зоолатрія сягає глибоким корінням в давнину. Ще в первісній формі релігії мисливці займалися проведенням магічних обрядів, щоб мати успіх полювання та захисту власного життя  від небезпеки хижаків. Прямими підтвердженнями є віднайдені наскальні малюнки Мустьє в палеонтологічних печерах.

У первісному релігійному шануванні тварин виділилися такі форми як тотемізм та мисливські промислові культи. Тварини в міфології виступають як культурні герої та трікстери (у тваринному епосі, казках про тварин), відображені в літературній традиції, зокрема в байках, притч, де фігурують тварини. Деякі культури вважають, що тварини не лише є засновниками роду, а й безпосередніми учасниками у Всесвіті.

Уявлення щодо подвійності тварини та людини висловлена вірою в тварин, що є особистими покровителями (шаманізм), в перевертнів, в суміш зооантропоморфних форм істот (кінотаври). Зоолатрію ототожнювали із визначеними тваринами та божествами. Зоолатрія також прослідковується у Стародавньому Єгипті, де кожним племенем та господарем вшановувалася тварина як покровитель.

Не лише у єгипетській, а й політеїстичній грецькій релігії зоолатрія виявлала себе у тваринній атрибутиці. Наприклад з Севезом асоціювався орел, з совою – богиня Мінерва. Досить яскраво це висловлено в релігії Стародавнього Єгипту. Боги набували зооантпрологічних рис (Гор-бог-сокіл, Тот –ібліс, Анубіс-шакал, Сет – осел. Бастет-богиня-кішка, Себек-крокодил, Хнум – цап, Рененут – змія, Себектет -крокодилиха).  У Стародавній Греції наявні зооантропні елементи: кінтаври (напівлюдина — кінь), божества Олімпу могли перетворюватися у тварин: наприклад богиня Афіна – в лань, Зевс – у ведмедя і так далі. Прихід монотеїстичної системи повністю перекреслив існування політеїстичних релігійних вірувань.

Процес боротьби із зоолатрією розпочинається в суворого старозавітного монотеїзму, забороною поклоніння зображенню тварин: птаху, змії, рибі. Хоч у християнській атрибутиці елементи зоолатрії присутні, але їхнє значення зовсім інше. І це відносити до тваринного поклоніння  не варто. Так християнство демонструє, що кожному євангелісту властивий той чи інший атрибут:  у Марка – лев, у Луки – тілець, в Івана – орел., у Матфея – людина-ангел.

Якщо ж брати до уваги Азію та Африку, то форма зоолатрії була збереженою.  В Індії  акцентується здебільшого увага на таких тваринах для поклоніння як корова, змія мавпа, гавал, щурі. Останнім надають відпочинок в Дешнкс, храмі присвяченому Карні Маті.

Будь-яке пошкодження тварин, нанесення скарг, несе за собою відповідальність перед державним законом, а тому й існує обітниця ахімси в індуїзмі, джайнізмі, буддизмі. В Африці насамперед поширюється тотемізм: барс, леопард (пов’язаний з королівським кланом ).  Поступово у світі  Далекого Сходу з’являються символічні системи, співвідносяться  види тварин та країн  світу, стихії, світила, пори року, місяці, дні тижня, роки.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Клементе Галяно

Клементе Галяно – представник італійської теології, мислитель, знавець вірменської культури та духовності. Точної дати народження ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *