Шампобер: розгром ізольованого корпусу
10 лютого 1814 року біля села Шампобер французькі війська під командуванням Наполеона, а також маршалів Огюста де Мармона і Мішеля Нея атакували ізольований російський корпус. Його чисельність становила близько 4000 солдатів, які опинилися відірваними від основних сил Блюхера. Бій завершився повним розгромом: лише приблизно 1600 вояків змогли врятуватися. Ця перемога мала стратегічне значення — французи перерізали лінію комунікацій союзників і змусили Блюхера діяти в умовах хаосу.
Монмірай: удар по головним силам
Наступного дня, 11 лютого, Наполеон стрімко рушив до Монмірая. Там він атакував корпус під командуванням Фабіана Готліба фон дер Остен-Сакена, який налічував близько 18 000 осіб.
Попри чисельну рівність, французи діяли швидше й організованіше. Наполеон розгромив війська Остен-Сакена ще до того, як корпус Людвіг Йорк фон Вартенбурга зміг прийти їм на допомогу. Союзники втратили близько 4000 солдатів, тоді як французькі втрати були значно меншими. Цей бій продемонстрував ключову рису наполеонівської стратегії — концентрацію сил у вирішальному місці в потрібний момент.
Шато-Тьєррі
12 лютого французька армія продовжила наступ, переслідуючи відступаючі війська Йорка та залишки корпусу Остен-Сакена до Шато-Тьєррі. Союзники були змушені відступити за річку Марну, зазнавши нових втрат.
Наполеон діяв з максимальною швидкістю, не даючи противнику часу на перегрупування. Водночас він делегував частину операцій маршалу Едуар Мортьє, наказавши йому продовжити тиск на відступаючі сили.
Вошан: кульмінація серії перемог
Останнім акордом кампанії стала битва під Вошаном 14 лютого. Тут Наполеон атакував головні сили Блюхера, які намагалися стримати французький наступ. У результаті боїв під Вошаном і під час нічного переслідування союзники втратили близько 6000 осіб, тоді як французькі втрати становили лише близько 600. Це була одна з найяскравіших перемог Наполеона з точки зору співвідношення втрат.
За чотири дні Наполеон із 30-тисячною армією завдав поразки значно чисельнішій 56-тисячній армії Блюхера, завдавши їй понад 16 000 втрат. Це була демонстрація виняткового військового мистецтва: швидкість маневру, точні удари та вміння використовувати роз’єднаність ворога.
Однак стратегічно ці перемоги не змінили ходу війни. Блюхер зумів швидко перегрупувати сили біля Шалона і вже за кілька днів відновив боєздатність своєї армії.
Іван Гудзенко
