Французький імператор Наполеон I Бонапарт, попри обмежені ресурси, намагався скористатися цією роз’єднаністю. Його сили, що складалися приблизно з 40–45 тисяч солдатів, були значно меншими, але зберігали високу мобільність і досвід.
Бій під Брієнною
29 січня 1814 року Наполеон завдав удару по військах Блюхера біля Брієнни. Його метою було розгромити ізольовані сили противника до їх з’єднання з основною армією союзників. Французи атакували швидко й рішуче, використовуючи фактор раптовості. Бій мав хаотичний характер і відбувався в складних зимових умовах. Сторони діяли фрагментарно, часто без належної координації. Французькі війська змогли досягти локального тактичного успіху, завдавши противнику відчутних втрат. Проте стратегічно результат виявився обмеженим. Втрати обох сторін становили близько 3 тисяч осіб, але головне — Наполеону не вдалося перешкодити з’єднанню армій Блюхера та Шварценберга. Це означало втрату ініціативи, яку він прагнув захопити на початку кампанії.
Битва під Ла-Ротьєром
Вже 1 лютого 1814 року союзники перейшли у масштабний наступ біля Ла-Ротьєра. Армія Блюхера, посилена союзними контингентами, налічувала близько 85 тисяч солдатів і 200 гармат. Наполеон міг протиставити їм лише 45 тисяч і 128 гармат.
Бій розгорнувся в умовах снігопаду й складної місцевості, що ускладнювало маневрування. Союзники діяли фронтально, поступово тиснучи на французькі позиції. Попри стійкий опір, французька армія не змогла витримати чисельної переваги противника. До вечора Наполеон був змушений віддати наказ про відступ. Французи відходили через засніжені береги річки Об, зазнавши значних втрат — понад 6 тисяч осіб і близько 60 гармат. Втрати союзників були подібними за масштабом, але їх стратегічна позиція суттєво покращилася.
Наслідки боїв
Після перемоги союзники зібралися в Брієнні, де ухвалили рішення знову розділити свої сили. Блюхер рушив у напрямку Шалон-сюр-Марна та далі до Мо, тоді як Шварценберг просувався через Труа до Бар-сюр-Сен. Це рішення мало подвійний ефект. З одного боку, союзники розширювали фронт наступу, охоплюючи значну територію Франції. З іншого — вони знову створювали можливість для Наполеона діяти проти окремих корпусів.
Імператор швидко скористався цим шансом. Уже на початку лютого він зосередив близько 70 тисяч військ між Труа та Арсі-сюр-Об, готуючись до нових ударів. Його стратегія залишалася незмінною: розбивати союзників по частинах.
Бої під Брієнною та Ла-Ротьєром стали першими великими зіткненнями Французької кампанії 1814 року. Вони показали, що навіть геніальна оперативна майстерність Наполеона більше не могла компенсувати критичну нестачу ресурсів і чисельну перевагу противника.
Іван Гудзенко
