Народився кардинал Алеандро 13 лютого 1480 р. в Тревізо (Італія). Почав вивчати у рідному місті медицину та право, але незабаром зайнявся вивчення теології та церковного устрою. Результатом активної праці, мав нагоду потрапити та служити у папському дворі Александра VI Борджіа, котрий був відомий своєю аморальною поведінкою в період т.зв. «порнократії». Невдовзі мав можливість познайомитись з видатним голландським гуманістом Еразмом Роттердамським та Альдом Мануцієм, читав лекції з богослів’я в Венеції.
Вірність своєму покликанню не заставляла довго чекати – папа римський призначив Алеандро в Угорщину на дипломатичну зустріч. У 1508 р. отримує запрошення від французького короля Людовіка XII викладати в паризькому університеті на кафедру грецької та латинської мови й літератури. Постійні подорожі та напружена праця похитнули здоров’я професора Алеандра, і тому той змушений був перейти в церковну сферу, і тому був призначений кардиналом і канцлером лютихського єпископа Ебергарда. У 1516 р., під час папського правління Лева X, Алеандро до його двору. Для папи Лева Х було великою вдачею тримати біля себе професора, знавця класичних мов, гуманіста, і тому доручив йому бути секретарем ватиканської бібліотеки.
Кардинал Алеандро усіма зусиллями захищав папський вплив, особливо там, де існували спроби підриву його авторитету. Великим випробуванням було для нього зберегти вплив папства на теренах Реформації, що розгорілась небувалим «вогнем» у Саксонії в закликах Лютера до Реформації сформульованих у 95 тезах. Перш за все, основна ставка велась саме на єдність християнського світу, а також обвинувачення Лютера в розколі західної католицької церкви. У Вормсі 152 р. кардинал Алеандро був присутній в якості папського представника. Вважається, що Вормський едикт, який засуджує Лютера як єретика, ідеологічно має за собою вплив Алеандро. Його мета – знайти у Лютера та у вченні Реформації усі можливі «підводні камені». Не цілком мавши усі достатні підстави на обвинувачення, Алеандро озброївся думкою, про зв’язок Лютера з конкурентами католицизму – Східним православним християнством. Алеандро беззаперечно стверджував, що Лютер з його єврейським корінням намагається зблизити таємним чином Реформацію та іудаїзм через православ’я.
В якості папського нунція Алеандро відправлений до Нідерландів, де засудив до страти двох католицьких ченців, котрі стали прихильниками Реформації. Минав 1523 р., і після смерті папи Лева Х, який помер у злиднях, наступник римського престолу Климент Климент VII поставив Алеандро архієпископом Бриндизі та Орії при дворі короля Франциска, що у Франції. Для Алеандро стала неприємною ситуація, коли потрапив до полону з французьким королем в битві при Павії. Його звільнення було можливим лише після великої суми викупу.
Кардинал Алеандро тричі був поставлений папським нунцієм у Німеччині, що перешкодити мирному співіснуванню між протестантами та римо-католиками, проте усі спроби закінчились безуспішно.
Помер Алеандро у віці 61 року 1 лютого 1542 р. в Римі.
Не зважаючи на факт його контр реформаційної діяльності в Західній Європі, Алеандро позитивно відрекомендував себе як освіченого полеміста, вченого. У Ватиканській бібліотеці зберігається його незавершений твір «De Concilio habendo» , який зіграв ледь не основну роль на Тридентському соборі. Його листи, записки, твори свідчать не лише про його високий ерудований рівень, але й детальну інформацію про релігійні росколи та течії його часу.
Євген Распопов
Яка твоя реакція?
