Едвард Келлі – англійський маг і алхімік, радник англійського королівського дому, який вплинув на творчість Вільяма Шекспіра колега не менш знаменитого Джона Ді, який прославився у світовій езотеричній філософії двома важливими відкриттями.
Перше його відкриття – «енохіанська мова», особливий буквений лад, що дозволяє спілкуватися з жителями паралельних вимірів, а також сприяє швидкому проведенню мислеформ людини з ментального на фізичний план буття.
Математика говорить нам, що крім нашого звичайного тривимірного світу, в якому ми живемо, існує безліч паралельних світів, з іншою кількістю вимірювань. У цих вимірах можуть мешкати істоти, набагато інтелектуальніші і інформаційно насичені. Істот цих Келлі, за теологами, іменував «янголами», хоча їх різні епохи і філософії називали по-різному: вищі розуми, зовнішні розуми, вищі невідомі, духи, алхімічні королі…
Вважається, що Келлі та Ді змогли знайти контакт з цими істотами і отримати від них наукову інформацію про устрій нашого світу та технології розвинених цивілізацій минулого, за допомогою медитацій на кришталеву кулю. Ангели хотіли, щоб ця інформація була розкрита всьому людству. Тоді стало б можливим матеріалізація думок та мрій загального благоденства: багатого врожаю, відродження природи, мирних часів, залізного здоров’я всім – виникнення раю на Землі. Знання, передані «янголами», як вважається, були надані таємним товариствам Англії, і їхнє застосування зумовило згодом зміцнення Британської Імперії. Таємні суспільства вирішили не відкривати знання у ті часи, а відкрити їх у людству у майбутньому.
Деякі джерела також приписують Келлі співпрацю з англійською королівською секретною службою під псевдонімом 007.
Інша важлива заслуга Келлі — він спільно з Джоном Ді вперше переклав англійською мовою частину рукописів, що входять до складу легендарного «Некрономікону». Так про «Некрономікон», одну з найтаємничіших і прихованих книг арабського Сходу, стало відомо в Європі.
Едвард Келлі народився 1 серпня 1557 року у місті Вустер, Англія. Навчався в Оксфорді. Зарекомендував себе як фахівець у галузі алхімії та медіум. В 1582 знайомиться з Джоном Ді і вони починають працювати в парі. В 1583 алхіміки знайомляться з польським дворянином Ольбрехтом Ласкі, який запрошує їх пожити і попрацювати в Європі. У Європі вони виступають консультантами польського короля Стефана, потім переїжджають до Чехії, де консультують імператора Рудольфа Другого. Багатий чеський граф Вілем Рожнберк починає фінансувати дослідження Келлі.
До кінця життя Келлі живе в Чехії, де гине при спробі втекти з вежі, куди ув’язнив його імператор Рудольф Другий, бажаючи цим ув’язненням простимулювати вченого до ще більших зусиль у дослідницькій роботі. Будинок, в якому, як стверджується, Келлі жив у Празі, і в якому розташований музей алхіміків і магів, має три поверхи і високу вежу з гвинтовими сходами всередині, що виходить на горище. Вежу називають «Вежею Келлі» і на ній проставлено рік її будівництва (1546). Сам Келлі не міг оселитися в цьому будинку з вежею раніше 1586, тобто він працював у цьому будинку через 40 років (! — Магічна цифра) після його спорудження.
В даний час влада Чехії вирішила створити в будинку з Баштою Келлі музей. У музеї виставлено справжні речі езотериків того часу, які навіть більшість фахівців нашого часу ставлять у глухий кут. Чого вартий хоча б машина для хіромантії. Вона являє собою великий дерев’яний куб, порожнистий зсередини. Всередину ставиться свічка, що горить, і поміщається рука долонею вгору. Світло від свічки відбивається від долоні та проходить у спеціальну білу матову лінзу. Перетворений лінзою, перед нашим поглядом відкривається чіткий чорно-білих малюнок ліній на долоні, подібно до креслення. Навіть слабко видимі лінії стають чіткими.
Або найдавніший у Європі астрокалькулятор. Штирі з планетами закріплені на колах, що обертаються навколо центральної точки відліку за допомогою механізму, що нагадує начинку шарманки. Крутиш ручки – і планети обертаються навколо центральної точки, доки система не буде встановлена на потрібний час. Цікаво також і те, що центральна точка, навколо якої обертаються моделі планет, відзначена магічним тришаровим мінералом (шари знизу вгору: золотистий, зелений, сірий).
Відтворено і кімнату з магічним колом, до якого додано астрологічну символіку. Підлога кімнати виконана з чорного матеріалу, схожого на смолу. Магічні та астрологічні символи нанесені на смоловидну поверхню фарбами, що відбивають світло, очевидно кварцитовими, чому біле магічне коло сяє на глибокій чорній поверхні, подібно до світла зірок на небі. Так були виготовлені і Книги Тіні послідовників Абулафії (білі літери, що світяться, на чорному тлі, через що середньовічне таємнознавство називалося ще й чорнокнижжям).
Три фігури, що викреслюють магічне коло, одягнені в чернечі шати. Четверта постать, висунувшись із отвору на даху, вивчає зірки. Судячи з астрологічного малюнка, розраховують час секстилю між місячним вузлом, що сходить, Меркурієм і Марсом.
На стінах – написи та малюнки, також виконані білими літерами та геометричними схемами, білі, що світяться на чорному, відносяться до магічних дисциплін. Напис різними мовами також говорить: «В Магію ведуть багато шляхів, але лише один Істинний, і лише один шлях веде з Магії до повного Розуміння Вищої Істини». Цим творці музею хотіли підкреслити, що багато людей приходять в Магію, обдурені власними ілюзіями, не шукають істинного шляху і не бачать його, чому і губляться в нескінченності, так і не знайшовши пізнання, на відміну від тих, хто шукає Шлях, знаходить його і досягає мети.
Далі експозиція пропонує до огляду обладнання алхіміків XVI століття: алхімічна піч, бочки, колби.
Експозиція завершується пучками трав, розвішаних під стелею: алхімік і маг повинен був бути завжди і лікарем-травником і ботаніком.
Машиною для хіромантії, круглим астрокалькулятором, кімнатою з магічними знаками та колами, алхімічною піччю та полицями травника завершується перший етап експозиції і відвідувачам пропонують перейти в алхімічне кафе навпроти, де вся їжа та напої готуються в ретортах та колбах, а кухня побудована як лабораторія алхіміка.
Далі — підйом Баштою Келлі в горищне приміщення. Тут є все! Бібліотеки з справжніми книгами, серед яких є екземпляри, що належать самому Келлі. Магічний інструмент. Печі, реторти, колби, вигони. Меблі, крісла, пергаменти, пір’я, опудали диких тварин.
У коридорчику, ліворуч від входу, під восковою фігурою Едварда Келлі, стоїть чарівний алхімічний ліхтар із трьома круглими віконцями. У віконця видно панораму лабораторії, якою йде людина з головою віслюка.
Гіди розповідають різні історії про те, що Келлі нібито росли ослині вуха, або що в нього взагалі не було вух. А Олена Єжкова, автор книги «77 легенд Праги», і зовсім пише, що у всіх людей, які розпускали плітки про Едварда Келлі, виростали ослячі вуха – таке було накладено закляття. Вони переставали розпускати плітки, приходили до Келлі, і той знімав закляття, вуха знову ставали нормальними. Будинок Келлі називається «У Осла в Колисці».
Насправді це все складна алхімічна символіка. Про Ліхтар Алхіміков писав ще знаменитий абат Трітеміус. Усередині Ліхтаря розташовувався чоловік із головою осла. Цю істоту називали Ker Onos («ослоголовий»), що представляє собою гру слів, і читається як «Кронос» (бог часу в давньоримському пантеоні, батько Сатурна, дід Юпітера), а також читається як «Розп’ятий» і в цьому випадку уособлює нікого іншого, як Ісуса Христа як великого Посвяченого. В алхімії Христос та Кронос поєднувалися в один персонаж.
Поясню. З одного боку, Христос уособлював Сонце і силу простору, що нескінченно розширюється. Кронос — уособлював якесь древнє невидиме світило і силу нескінченного стиску часу. Поєднання часу і простору — сил розширення і стискування — в одному векторі, в одній істоті і надання їм тотожності — це і є завдання алхіміка з виготовлення Філософського каменю (Камінь поєднує в єдності всі протилежності).
У Ліхтарі також зберігалася речовина, що є побічним продуктом процесу виготовлення Філософського каменю, оскільки сам Камінь ототожнювали з Христом, а старий грецький ієрогліф перших християн, що позначав Христа, це і є Ker Onos, ослоголова людина. Більш відомий ієрогліф, звичайно ж, Риба, але Ker Onos був популярним серед таємних товариств та магічних Орденів, наприклад, Гульярдів, попередників сучасних масонів.
Далі експозиція демонструє виготовлення гомункулусів. Гомункулус — маленький штучний чоловічок, помічник алхіміка, який може притягати до будинку-лабораторії скарби надр Землі. Деякі легенди свідчать, що подібна істота визріває в розпеченому тиглі з глини. А інші легенди описують гомункулуса як корінь мандрагори, що ожив (а в Азії властивості мандрагори приписують женьшеню).
Легенди про гомункулуси привели мене до необхідності розповісти і про інші чарівні істоти, створення яких приписували середньовічним магам та алхімікам.
Найвідоміша істота – це дракончик. Дозволю собі припустити, що розповіді про ці істоти можуть бути залишками знань древніх про технології клонування.
Для виготовлення дракончика середньовічний експериментатор поміщав усередину курячого яйця продукти статевого життя себе і своєї дружини, або лише свої, або взагалі будь-яку живу тканину свого тіла, і заривав на 40 днів у гній. На 41 день із яйця вилуплювався маленький дракончик, який ставав помічником експериментатора у всьому. То справді був дуже цінний помічник, оскільки міг багатьох результатів досягти надприродним способом. Другою такою істотою вважався горобець. Горобине яйце треба було виносити в мішечку під пахвою, при цьому людина, яка виношує яйце, повинна не митися. Вилупиться горобець, який зможе розмовляти людським голосом та виконувати бажання того, хто його виносив.
Третя істота – хробак. У підвалі клали ящик з висівками, на молодик видирали у кобили з течкою волосок, і клали в висівки. За кілька днів у висівках з’являлася змійка, властивості якої – збільшувати кількість золота, залишеного проти ночі в ящику, удвічі.
Четверта істота – Василіск. З сучасної біології ми знаємо, що у птахів на якийсь час бувають зміни статевих ознак. Тоді курка починає виявляти властивості півня, а півень – курки. У цьому випадку півень може знести яйце. Півняче яйце, на відміну від еліпсоїдального курячого, кругле. Якщо півень знесеться, його яйце кладуть у коробку, куди також кладуть спійману жабу. Коробку закривають, і жаба висиджує яйце. У результаті світ з’являється рептилія з ознаками півня, і вміє літати – Василиск. Василиск має очі, що вбивають все живе, тому єдиним способом убити Василиска є дзеркало. Василиск також має сірководневе дихання і здатний зупинити перебіг підземних вод у колодязях.
У європейських архівах дуже багато відомостей про василіски, цілі протоколи королівських комісій. На місцях, де вони з’являлися, васіліскам встановлені пам’ятники, до яких водять туристів. Місць таких по Європі – десятки. І ще легенди кажуть, що Василиска можна приручити – він може бути добрим охоронцем, і також залучати до господаря блага цього світу.
Звичайно, я згадав далеко не всі незвичайні істоти, пов’язані легендами про алхіміків, але ми продовжимо їх дослідження.
На горищі музею магів та алхіміків знаходяться давні артефакти. Звісно ж, Охоронці музею надійно заховали їх у стінних шафах та сейфах, а в експозицію виставили точні копії. Але справжні артефакти у експозиції є. Це підтверджується тим, що біля Алхімічного Ліхтаря у відвідувачів збиває подих (труднощі з диханням спостерігаються біля Предметів Сили так само, як і від блискавки, що вдарила поруч під час грози).
Відчуття справжньої Сили, що виходить від артефактів і надає можливість музею магів та алхіміків залишати по собі незабутнє враження на все життя у тисяч відвідувачів, і не лише простих людей, а й майстрів езотерики.
Ігор Мехеда
