У центрі  уваги  дослідників   багатьох  напрямків  актуальним  залишалось  питання літературної   діяльності   Платона.  Сучасними дослідниками  виділено  три періоди в   які  розвивалася  творчість  античного  філософа.

Ранній  період  творчості Платона  визначений  межами  399 – 387 років до нашої  ери  пов’язують зі смертю   Сократа  та поїздкою Платона на острів Сицилія. Відносяться  наступні діалоги: «Апологія  Сократа»,  «Протагор»,  «Лахет»,  «Лісій», «Парменід». До  другого   періоду  80-х  років до нашої ери  належать діалоги  Платона  « Іон»,  «Горгій»,  «Кратіл»,  «Менон»,  «Менексен».  Тоді ж як третій  період  70-60 років  до нашої  ери виявився плідним  на такі літературні  твори як  «Бенкет»,  «Федр», «Федон»,  «Тімей»,  «Крітій» , «Софіст»   та інші.

Літературна діяльність Платона

У  більшій  частині цих діалогів  присутня  особистість Сократа,  котру сам  Платон   називає ідеальним  моральним  філософським вчителем.  Через  діалоги представляються  наукові  концепції та  новий  світогляд.  Але  він  не  є   винахідником   літературної  форми,  так  як  діалогах  домінує  Сократ, і розмова ведеться  сааме від нього,  важливі  висновки  також.  Останні твори стосуються тільки Платона,  натомість  у  них  відсутня  згадка  про  Сократа  («Закони»).

Характерна  змінна платонівських   діалогів: від  драматичних («Хармід»,  «Евтідем», «Евтіфрон»)   до більш  урівноважених  і систематично філософських «Теєтета», «Софіста», «Парменіда». При створені творів Платоном висловлювалися філософські концепції. В  основі лежить «Вчення  про  ідеї».  Своєрідний  також засіб  характеризування людей,  адже тут важливим  для Платона не  є  їхній  опис           зовнішнього  вигляду,  а  передача  манери індивідуального вміння розмовляти.   За особливий тон  приймає ввічливість, що переходить у форму ласкавості.

Про любов життя Платоном  можна побачити через сотні, а той тисячі висловів філософа через художні образи,  концепції, біографічні дані. Далекий від аскетизму, проте близький до натурфілософії, антропософії, Платон відрізняється від своїх попередників, сприймаючи як об’єктивну реальність  світ ейдосів (ідей, образів), наявних в матеріальному світі.

Пегас