Платон  розробив концепцію душі  та держави. Але як  інтерпретував ці  два  поняття філософ  особисто, спробуємо  з  вами розібратися.

Провідним  положенням  у філософії  Платона  є констатування безсмертної  душі. І  заява   про  це не  була  «порожнім звуком»,  а   ним доведена.  На  його думку  як  суспільство  так  і  душа   складається  з  таких  трьох  частин як мудрість, захоплення, лють або  гнів.  Душа  –  людський    фактор  та  істинний   базис, є  суттю та життям  тіла  – вічної  частини  завдяки якій   безсмертна людина. Сутність душі є правильною та чистою силою пізнання, розуму.  Мали   місце у  вченні  про душу  релігійні та маральні етапи. До моменту не  народження  людини  душа, – як  стверджує  Платон  здатна споглядати світ  ідей.  А те,  що  було до народження  згадане в період земного   життя, філософ стверджує, що то є доказом безсмертної душі, а смерть – перехід з одного світу до іншого.

Вчення Платона про душу і державу

У вченні про державу Платон виділяє важливі фракції душі: розум, чуття, бажання. Чуттям і бажанням оперує розум. Співвідносно такій гармонії людина повинна займати своє положення. Далі йде поділ Платоном людей на розумних, емоційних та чуттєвих, залежно від домінуючої фракції в людині.

Якщо переважаючим є розум, відповідно такі люди , що прагнуть до вищих благ повинні стати правителями  ідеальної держави.  Емоційних людей відрізняє  хоробрість та мужність, це стосується тих, які піклуються про захист держави .  Чуттєвим люди здатні до фізичної праці.  Тобто це означає, що головними  керівниками в ідеальній державі Платона мають бути  люди, які оперують мудрістю – філософи,  другими за ними слідують ті, в яких переважають емоції – воїни  і нарешті третіми, в яких переважає чуття – люди своєї відданої праці, а це в основному ремісники, торговельники,  землероби.

Для  таких людських типів має існувати міра і нічого  окрім неї бути не може.  Ідеальною державою необхідно вважати те, що є вищим за все, що існує на планеті. Але  впорядкування такої ідеальної держави  навряд чи є можливим, оскільки відсутній ідеальний правитель, а люди самі по собі не досконалі.

Платон наче  «дивився у воду» , подаючи  стан речей  матеріального світу  у тому вигляді, в якому  вони існують , перед світом відкривається  справжня об’єктивна картина реальності.

Пегас