Важливу роль у цьому процесі відіграли активісти, пов’язані з ісламістським рухом «Брати-мусульмани». Починаючи з кінця 1970-х років, вони створювали мережу благодійних організацій, медичних клінік, шкіл та інших соціальних установ. Така діяльність давала змогу ісламістам поступово формувати широку суспільну базу та здобувати вплив серед палестинського населення.
Особливо активними вони були в секторі Газа, де працювали при мечетях і релігійних установах. На Західному березі їхня діяльність значною мірою була зосереджена в університетському середовищі. На цьому етапі діяльність «Братів-мусульман» загалом не мала характеру масштабного збройного протистояння. Водночас частина невеликих ісламістських груп на окупованих територіях дедалі активніше виступала за джихад проти Ізраїлю.
Перша інтифада та створення ХАМАС
Безпосереднім поштовхом до появи ХАМАС стала Перша палестинська інтифада, яка розпочалася в грудні 1987 року. Слово «інтифада» походить з арабської мови та приблизно означає «струшування» або «повстання». Масові протести стали одним із найважливіших етапів палестинсько-ізраїльського конфлікту.
Саме в цей період члени «Братів-мусульман» та представники релігійних палестинських угруповань, пов’язаних із Організацією визволення Палестини, сформували нову структуру — ХАМАС. Назва є арабською абревіатурою його повної назви та водночас арабським словом, яке можна перекласти як «завзяття», «наснага» або «ентузіазм».
Нова організація швидко почала здобувати підтримку. На відміну від світських палестинських націоналістичних рухів, ХАМАС будував свою політичну програму на поєднанні палестинського націоналізму з ісламістською ідеологією. Релігія в його світогляді була не лише приватною сферою життя, а важливою основою політичної та суспільної організації.
Ідеологія ХАМАС
Одним із ключових документів раннього періоду існування організації став статут 1988 року. У ньому ХАМАС представляв Палестину як ісламську батьківщину, яку, відповідно до його тодішньої ідеологічної позиції, не можна було передавати під немусульманський контроль.
Важливе місце у статуті посідала ідея збройної боротьби проти Ізраїлю. ХАМАС трактував боротьбу за Палестину як релігійний обов’язок палестинських мусульман. Таким чином, у ранній ідеології руху національне питання було тісно поєднане з релігійною концепцією.
Саме ця позиція відрізняла ХАМАС від Організації визволення Палестини та її провідної сили — «Фатх». ООП у 1988 році визнала право Ізраїлю на існування, тоді як ХАМАС не прийняв такого підходу. Відмінності між організаціями стосувалися не лише методів боротьби, а й самого бачення майбутнього Палестини.
ХАМАС і конфлікт з ООП
Після створення ХАМАС швидко почав діяти як самостійна палестинська сила. Це поступово призвело до суперництва з іншими організаціями, передусім зі світськими націоналістичними угрупованнями.
Для палестинського політичного руху поява ХАМАС означала формування нового центру впливу. Якщо ООП тривалий час намагалася представляти палестинський національний рух на міжнародній арені, то ХАМАС робив наголос на ісламістській мобілізації, соціальній роботі та збройному опорі.
У наступні роки протистояння між ХАМАС та Ізраїлем ставало дедалі жорсткішим. Організація здійснювала напади на ізраїльські військові та цивільні цілі, що спричинило масштабні ізраїльські репресивні заходи проти її структури.
Арешт Ахмеда Ясіна та перебудова організації
У 1989 році ізраїльська влада заарештувала низку керівників ХАМАС. Серед них був шейх Ахмед Ясін — один із засновників і найвпливовіших діячів руху. Його арешт став серйозним ударом по організації, але не призвів до її ліквідації.
Навпаки, ХАМАС почав перебудовувати внутрішню структуру. Організація намагалася зміцнити систему командування, розділити окремі напрямки діяльності та забезпечити керівникам можливість працювати за межами безпосередньої досяжності ізраїльських сил безпеки.
Одним із наслідків цієї перебудови стало посилення зовнішнього політичного керівництва. У столиці Йорданії Аммані було створено політичне бюро, яке займалося міжнародними зв’язками та питаннями фінансування організації.
Соціальна діяльність як основа впливу
Однією з важливих особливостей становлення ХАМАС була увага до соціальної інфраструктури. Ще до офіційного створення організації пов’язані з ісламістським рухом активісти працювали у сфері освіти, медицини та благодійності.
Ця діяльність мала важливе політичне значення. У суспільстві, де значна частина населення жила в умовах окупації, економічних труднощів і нестабільності, доступ до шкіл, клінік, благодійної допомоги та релігійних установ сприяв формуванню довіри до ісламістських організацій.
Тому історію ХАМАС не можна пояснювати лише через його військову діяльність. Його становлення було результатом тривалого процесу суспільної мобілізації, у якому релігійні переконання, соціальна допомога та політична боротьба поступово об’єдналися в єдину систему.
Іван Гудзенко
