Англійська армія швидко рушила територією Франції. Едуард захопив Кан, після чого продовжив рух у напрямку Парижа. Його метою не обов’язково було захоплення французької столиці: похід мав продемонструвати військову силу Англії, завдати шкоди французьким територіям та змусити Філіпа VI вступити у відкриту боротьбу.
Битва при Кресі
26 серпня 1346 року відбулася битва при Кресі — одна з найвідоміших битв Столітньої війни. Французька армія була чисельнішою, але її перевага не принесла очікуваного результату. Англійські війська діяли організовано, тоді як французькі атаки були менш узгодженими.
Особливу роль відіграли англійські та валлійські лучники. Вони вели масований обстріл французьких військ, ускладнюючи їхнє просування. Французькі сили здійснювали атаки одна за одною, що призводило до значних втрат. У результаті англійці здобули переконливу перемогу, а серед загиблих французів було багато представників вищої знаті. Кресі стала важливою демонстрацією того, що середньовічна армія могла перемагати не лише завдяки важкій кінноті. Тактична організація, дисципліна, використання місцевості та масоване застосування лучників могли нейтралізувати чисельну перевагу противника.
Облога Кале
Після перемоги Едуард III не рушив на захоплення Парижа. Англійський король повернув на північ і направив армію до Кале. Місто мало величезне стратегічне значення через своє розташування поблизу англійського узбережжя. Контроль над ним дозволяв Англії отримати постійний опорний пункт для військових операцій у Франції.
У вересні 1346 року почалася облога Кале. Вона тривала майже рік, до серпня 1347-го. Захисники міста під командуванням Жана де В’єнна чинили запеклий опір. Однак тривала блокада призвела до нестачі продовольства, і гарнізон зрештою був змушений капітулювати.
Міщани Кале
Капітуляція Кале породила один із найвідоміших сюжетів Столітньої війни. За традиційною розповіддю, Едуард III вимагав, щоб шестеро найвпливовіших міщан міста добровільно вийшли до нього як заручники. Вони мали з’явитися босоніж, у простому одязі та з мотузками на шиї. Серед них був Есташ де Сен-П’єр. За відомою традицією, королева Філіппа Ено втрутилася та попросила Едуарда III помилувати міщан. Їхні життя були збережені. Ця історія згодом стала важливим сюжетом європейського мистецтва. Найвідомішим художнім втіленням стали «Міщани Кале» Огюста Родена.
Наслідки перемоги
Перемога при Кресі та захоплення Кале значно зміцнили позиції Англії. Кале став важливим англійським військовим і торговельним центром на французькому узбережжі та залишався під англійським контролем протягом багатьох поколінь.
Для Франції поразка стала серйозним ударом. Філіп VI втратив значну частину престижу, а французька знать зазнала великих втрат. Проте говорити про остаточну перемогу Англії було б неправильно. Франція залишалася великою державою з величезними людськими та економічними ресурсами й могла продовжувати війну. Кресі також стала важливою в історії середньовічної військової справи. Битва показала зростаюче значення піхоти, лучників і тактичної організації. Водночас сама перемога була результатом комплексу чинників, а не лише переваги англійського довгого лука.
Кампанія 1346–1347 років стала одним із переломних моментів першої фази Столітньої війни. Едуард III здійснив глибокий рейд територією Франції, змусив Філіпа VI вступити в бій, розгромив французьку армію при Кресі та захопив Кале. Ці події не завершили війну, але створили для Англії важливу стратегічну перевагу. Кале став базою для майбутніх кампаній, а перемога при Кресі продемонструвала військові можливості англійської армії. Водночас французька поразка змусила корону переглядати військову організацію та стратегію подальшої боротьби.
Іван Гудзенко
