У тлумачній Біблії професора Лопухіна стосовно книги Левит зазначається: «в Іудейському переданні називається, згідно змісту «Torat-kohanim— «закон священників», або «Torat-qorbanot» – закон жертв… зміст книги складає відправа культу, яка відноситься до обов’язків священного коліна Левія: жертвоприношення, релігійно-обрядові очищення, свята, теократичні податки і т. д.» [Лопухін].
Книга Левит належить до законодавчих книг Старого Завіту. Містяться два факти, які не мають жодного істотного зв’язку з цілим змістом книги: гл.10, 1-3 вірші – смерть Надава та Авіуда після того як були посвячені на священниче служіння Аарон та його сини; гл. 24,10-23 вірші — страта богохульника . Все інше стосується постанов закону пророка Мойсея, які викладені у другій частині книги Вихід. Чим характерний Левіт, тим, що законодавство у ньому представлене як розвиток та виконання Божого Одкровення на горі Синай. Ідея та мета книги – показати утворення з Ізраїля громади Господньої, яка б стояла у тісному благодатному і моральному спілкуванні з Ягве (з івриту JVH – Сущий).
Меті книги слугують основні постанови, викладені у ній:
- Лев.1-7 (про жертви).
- Лев. 8-10 (про посвяту священнослужителів).
- Лев.11-16 (про чисте і нечисте).
- Лев.17-20 (про особисту святість членів громади Господньої у сімейному та громадському житті).
- Лев. 21-27 (про святість та порядок усіх відправ богослужіння, культу, про священні часи та інше).
У новозавітний час усі жертвоприношення стали прообразом Ісуса Христа, Агнця Божого, Який взяв на Себе гріхи усього світу (Ін.29). В період життя Сина Божого на подвір’ї Єрусалимського храму відбувалося приношення жертви. Проте після смерті Ісуса Христа жертвоприношення були припинені, оскільки Закон, усі пророцтва і Писання (псалми) здійснилися і необхідності у цьому вже не було.
Як бачимо існував нерозривний зв’язок між завітами – старим і новим. Підтвердженням цьому є супровід новозавітної церкви старозавітними пророцтвами. У 18 розділі книги Левти містяться релігійні норми людської поведінки , які є загальнообов’язковими у регулюванні відносин з Богом: «Мої закони виконуйте і Моїх постанов дотримуйтеся, чинячи за ними. Я Господь, Бог ваш. Додержуйтесь постанов Моїх і законів Моїх, виконуючи які людина буде живою» (Лев.18, 4-5). Книга Левит закликає людину до зміни її способу життя – з аморального у святе: «будьте святими, бо святий Я Господь, Бог ваш» (Лев. 19, 2). Ще досить цікавим є ритуал, за яким священнику заборонену доторкатися до померлого , окрім своїх рідних, близьких (Лев.21, 1-3).
Про встановлені для народу Ізраїля Богом свята описується у книзі: Пасха (14-го дня місяця нісана ), Опрісноки (15- го дня), Свято Труб (1-й день сьомого місяця), Очищення (9-й день сьомого місяця), Кущів (15 -й день сьомого місяця), день Ювілею (50-й рік) (Лев.23; 24). А в кінці 27 — го розділу книги йдеться наступне: «Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї» (Лев.27). Як в іудаїзмі, християнстві та ісламі дотримання приписів Закону Божого є важливим, адже це позначається на духовно-моральних відносинах людини, вічне життя якої залежить від Творця світу.
Література:
Толковая Библия, или Комментарий на все книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. Издание А. П. Лопухина и его преемников — в 11 томах с доп. (1904—1913)
Коментарии Маккдональда. Левит введение [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://bible.by/mcdonald/3/0/
Богдан Стрикалюк
