До індійської міфології дослідники відносять «ведичну культуру», назва якої походить від книг, званих Веди. Ця культура була принесена індо-європейськими  народами, що поселилися в долині Гангу в II тисячолітті до нашої ери. Таким чином, арійські племена оселилися на новій землі з уже усталеними знаннями і уявленнями про світ.

У Ведах докладно описано життя богів, їх можливості, а також установка світу і всього Всесвіту. Основними богами ведичної міфології є боги, які прилетіли на Землю з космосу, і боги, які керували стихіями. Найстаршими богами в індійській міфології є Дьяус (бог Неба) і Притхіви (богиня землі). Згідно Вед ці два божества спочатку представляли собою єдину силу – хаос, але пізніше були розділені богом Індрою, який і створив Всесвіт.

Індійська міфологія

Верховним ведичним  божеством є Індра (цар серед богів і громовержець). За процвітання і багатство за поданнями ведичних міфів відповідає Сурья (божествоСонця), він представлений вродливим юнаком, який гарцює по небесному склепінню на колісниці з золота. Згідно ведам Сурья є прабатьком людства. Крім названих божеств в індійській культурі важливе місце займають боги: Брахма, Вішну, Шеше, Лакшмі, Сома. З кожним з богів в ведах пов’язана та чи інша історія, яка зіграла важливу роль у створенні світу, знайомого сучасній людині (від сузір’їв на небосхилі до появи вогню в перебуванні людей).

Посередником між людьми і богами у ведичній культурі виступає бог вогню – Агні. За істиною і справедливістю арійці зверталися до бога Варуна. Бог вітру Ваю мав тисячу очей і був дуже швидкий. Одним з найсильніших божеств згідно ведам був бог руйнувань – Рудра. Всі ці боги були безсмертні, крім Ями. Він став першим смертним з початку створення світу і з тих пір став богом смерті.

Ведична культура займає великий період часу в індійському світогляді, але в першому тисячолітті до н.е. починається новий виток розвитку релігії цього народу, який настає отриманням влади жерцями – брахманами. Ведична міфологія досі була в основі індійської релігії, але призначення багатьох божеств, тепер було змінено. Брахмани проповідували, що творцем всесвіту не був Індра, а Брахма. Великий силою наділяється Вішну, він має тисячі імен, образів і постає у втіленні Крішни і Рами.

В індійській релігії часто згадуються асури – демони, яких породив Брахма. Вони володіли божественною силою, але за гординю були скинуті з небосхилу і стали ворогами не тільки богам, але і людям. На зміну могутності Брахми в індійській міфології приходять боги Вішну (хранитель світу) і Шива (руйнівник), від яких індуїзм розділилася на течії: шиваізм і вішнуїзм. У VI столітті до нашої ери в Індії з’являється нове релігійне спрямування – Буддизм, яке заснував Сіддхаратха Гаутама, був у той період індійським царевичем.

Іван Гудзенко