logo1Мусульмани України одностайно виступають за єдність та соборність нашої країни. Віруюча людина, це поперед все – вірна людина. Вірна своїй країні, своєму народу, своєму громадянському обов’язку. Не може справжній віруючий зрадити, особливо в таку лиху та важку годину. Найкраще за всіх це демонструють мусульмани – кримськи татари. Цей мужній народ ще не оговтався після радянського геноциду, після депортації. Але не зважаючи на це, вони послідовні сторониики єдності Української держави. Я пишаюсь моїми братами кримськими татарами, вони виявились більш українцями, ніж деякі етнічні українці. Вважаю, що Україна повинна врахувати їх мужність у захисті національних інтересів, та якмога скоріше надати кримським татарам широкі права, допомогти їм в налагодженні свого побуту, та визнати Кримсько-татарську національну автономію в складі України.

Муфтій ДУМУ «УММА» Саїд Ісмагілов  (м. Донецьк)

Брати і сестри! Ми з вами живемо в одній великій родині – Русі-Україні. У нас складалися різноманітні відносини, політичні і економічні протистояння, як і в усіх країнах світу. Ми якось впоралися з ними і навіть змогли на Майдані відстояти своє право жити в демократичній країні. За це віддала своє життя Небесна Сотня. Вічна пам’ять героям! І в цей час, скориставшись слабкістю нашої держави, в Країну увірвався ворог, Російська Федерація ввела на нашу територію війська. Путінський режим тривалий час готувався до цієї підлої дії, політично і економічно дестабілізував ситуацію в Україні.

Сьогодні, коли Україна опинилася під загрозою зовнішнього ворога, ми маємо забути про наші внутрішні чвари, і як один маємо стати в обороні нашого Роду і нашої Держави. У цей складний для нас час як ніколи стоїть питання єдності всього українського народу, щоб ми спільними силами могли дати належну відсіч загарбникам нашої Богом даної Землі. З’єднайтеся воєдино, відчуйте, як слава, сила і воля линуть до нас звідусіль, з усієї Русі-України. Ми не самі, з нами Рідні Боги, вони стоять у допомозі Онукам Дажбожим. А ми, як помічники Бога на Землі, будемо стояти за праве діло нашого Роду! Наша сила в Рідній Вірі! Наш Рід буде вічно жити! Слава Україні!

Верховний волхв Руського Православного Кола Світовит Пашник

Ответы на вечные, «проклятые» вопросы уже даны. Погрузившись в тексты (мир как текст), мы обнаруживаем поток очевидностей. Нет надобности спорить, конфликтовать на темы, смысл которых понятен. Есть условные параллели (со своими индивидуальными отличиями) их пересечение невозможно, но они располагаются на одной плоскости, что приводит к ключевому тезису: единство в многообразии, единство многообразия. Искомая целостность не в экономической, политической плоскостях. Ключ к ней в культуре, просвещении, формировании человека как социального существа, это аккумулировано в понятии bildung. Культурная политика должна стать основной точкой схождения. Не нужно изобретать велосипед, достаточно адаптировать уже существующие модели. Естественно, за краткий промежуток времени сложно проделать столь кропотливую работу. С сожалением признаем: народ не так уж и мудр, аргумент к тщеславию не сработал. Первичные инстинкты доминируют: человек проявляя заботу о теле, отдал сознание стереотипам. Единство многообразия или всеединство – не отвлеченная идея, но практически применимая схема, направленная на преодоление общественных кумиров, путем мыслительной, просвещенческой деятельности, что не исключает материальную сторону жизнедеятельности, однако, органически включает ее в комплекс. Колоссальная трансформация всего общества – это путь к вытеснению отрицательного в маргиналии. Платон писал: «Пока в государствах не будут царствовать философы, либо так называемые нынешние цари и владыки не станут благородно и основательно философствовать и это не сольется воедино – государственная власть и философия, и пока не будут в обязательном порядке отстранены те люди – а их много, – которые ныне стремятся порознь либо к власти, либо к философии, до тех пор, дорогой Главкон, государствам не избавиться от зол…». Вскрытие пороков – дело неблагодарное, смотреть в бездну никто не хочет, незаметно подошло время, когда бездна начинает всматриваться в нас. Решимость на целостность: не «или-или», а объединяющее «и то, и другое».

Кандидат культурологии Вадим Мирошниченко (г. Харьков)

Можно с уверенностью сказать, что Небеса плачут от того раскола, что сейчас происходит в нашей стране. Существует притча об инструментах воздействия Сатаны… Один из самых действенных его инструментов, это клин. Клин, который сейчас вбивают между юго-востоком и западом Украины, от Сатаны. Думаю, что нам следует больше обращать внимания на вещи, которые нас объединяют, а не на спорные вопросы между нами. Священные писания изобилуют негативными примерами раскола внутри государств и отдельных семей… Давайте же будем мудры и не будем повторять чужих ошибок!

Священник ЦИХСПД Алексей Доброольский (г. Николаев)

Великі держави різних часів і континентів робили кілька важливих речей для об`єднання власного населення. Надважливим елементом розбудови єдиної держави, що вживався інками та іншими, було будівництво доріг. Люди не можуть відувати себе мешканцями єдиної держави, коли вони ніколи не бачили своїх співгромадян. Коли твоя держава найбільша в Європі – потреба стає дуже нагальною, бо інакше мусимо задовольнятися телевізійними стереотипами. На жаль, з Донецька до Львова досі їхати 23 години поїздом. На жаль, дістатися з Донецька літаком до Києва не дешевше, ніж до Стамбула. Треба спокушати люде – і не тільки молодь – подорожувати Україною, знайомитися, спілкуватися. А з іншого боку – давати їм таку можливість. Коли японці з італійцями перестануть сміятися з того, за який час ми долаємо наші відстані – зникне і значна кількість стереотипів, які нині призводять до непорозумінь і вигаданих проблем. Тільки живе спілкування, переживання зустрічі одне з одним зможе зробити з нас мешканців дійсно однієї держави.

Релігієзнавець Руслан Халіков (м. Донецьк)

Сьогодні наша країна переживає важкі часи але і водночас переживаємо патріотичне піднесення Ми українці єдиний народ нашої неньки України. Ми говоримо різними мовами, але добре розуміємо один одного. За 23 роки в Україні ніколи не було війни і Україна ніде не вела війну. Ми не ображали і не будемо принижувати чужі нації.  Ті хто говорять, що зараз в Україні молодчики, фашисти, та націоналісти напевно не знають, що українці це нація яка веде постійну боротьбу за свою незалежність. Ми не засіхаємо на чужі території і народи, ми всього на всього хочемо зберегти свою цілісність і не воювати з Росією, але якщо буде війна ми усі підемо захищати свою країну. Не буду багато писати: скажу просто і доступно, Україно єднайся. Не має різниці якою ми розмовляємо, ми повинні зберегти нашу країну в єдності, бо наступні покоління нам не простять розколу держави. Слава Україні!

Шеф – редактор журналу «Апейрон+» Ігор Дмитрук.

Я можу молитися за ближнього свого і за людей (за владу, народ). Можу кликати проповіддю благодаті. Можу помагати ділом, прикладом, досвідом. Можу вмерти за нього… Але зрозуміти, прийняти, надто ж жити за нього – я не можу. Тому роби, що належить, і хай буде, що буде. Через терни – до зірок; через скорботи – до свободи…

Митрополит АПЦ о. Олег Ведмеденко (мм. Луцьк, Київ)

Україна єдина! Весь так званий Схід і Захід частинки цілісної країни. Вона для мене є батьківщиною. Сепаратисти Донецька, Луганська, Харькова – це проплачені активісти, більшості з них байдуже проросійська позиція. Всі жителі України які визнають нашу країну Батьківщиною – це українці. Байдуже якою мовою вони говорять російською чи українською. Деякі з жителів країни хочуть повернення в Радянський Союз. Нам не потрібно вертатись у минуле. Будемо творити нашу країну як незалежну нашу батьківщину і державу. Дивимось в сьогодення, щоб і нащадки пишалися б майбутньою Україною.

Філософ Тарас Клок (м. Луцьк)

Ми віримо, що все буття єдине і неподільне в особі Бога. За зразком Божественної єдності буття ми пильнуємо і єдність української душі, душі нашого народу. Останні роки ми із занепокоєнням спостерігали, як росте зневіра у людяності, дискредитується саме поняття миру і поширюється «апологетика» насильства та цинізму. На те були об’єктивні причини: свавілля та жадібність влади, беззаконня, неправда, бідність. Інша справа, що ці причини викликані, великою мірою, всенародним узвичаєно бездумним вибором життєвих шляхів у минулому, вибором залежності від чогось чи когось замість вірності собі у мудрому напрацюванні добробуту та згоди зі всім світом. І наші посилання на «природність» бездумного вибору не витримують ніякої критики. Це, навпаки, засвідчення своєї вини у гріху перед Богом, вперта упослідженість. Ми зневажили Божий дар свободи волі, богохульно оголосили «нелегітимними» плоди Богом даного людського розуму та оголосили єдино легітимною сліпу причинність, стихію сили та змагання, тому ми і притягнуті до суду історії.  Захищаючи себе на Божому суді від своєї ж деспотичної влади, про походження якої геніально написав Тарас Шевченко у вірші «Пророк» багато років тому, народ вдався до природного права на повстання проти тиранії. Наслідком цього стало загострення внутрішніх суперечностей нашого буття, докорінне руйнування раніше вже пошкоджених нашою непослідовністю суспільного договору та міжнародних зв’язків. Зараз ми маємо шанс актом творчого оновлення нації узгодити свої внутрішні суперечності і отримати величезну енергію за рахунок поєднання та взаємодії їх полярностей, а можемо і далі сподіватися простою силою переламати ситуацію у саморуйнівному войовничому завзятті національної гордині на зразок тої, що рухає зараз агресорами зі знаменами «руського миру». Ми не повинні творити собі ворога, ми повинні творити згоду між людьми! З перших днів Євромайдану віруючі в найвищу цінність людини молилися і зараз продовжують молитися за згоду між людьми,знаючи, що лише новий суспільний договір про єдність українців між собою та з усім людством спокутує численні гріхи, за які вже вмирають невинні люди. Ми молимося разом з віруючими усіх конфесій, і це молитва за мир та молитва за Україну. Навіть воїн без миру з собою ніколи не здобуде перемоги, що вже казати про розумних людей в Україні та у Росії, які всупереч масовій гордині та ворожнечі, всупереч візантійщині «Третього Риму» та демагогічному популізму націонал-демократичних олігархів і їх найманців насмілюються голосно казати на весь світ, перекрикуючи агресивну істерику комбатантів, що війна – не вихід, що ми повинні не допустити війни. Боже, допоможи людям дійти згоди і зберегти в Україні та в усьому світі нашу душевну єдність!

Хранитель віри Української Душевної спільноти Юрій Шеляженко (м. Київ)

Люди можуть об’єднуватися з різних мотивів і з різною метою. До якої єдності закликав Своїх послідовників Ісус Христос? “А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав” (Ів.17:19-21).

Навіть цей невеликий фрагмент демонструє специфіку “одності”, яку обстоював Ісус. Це єдність, ґрунтована на вірі в Його жертовну смерть й освяченні правдою Його слова — біблійними принципами життя. Таких людей об’єднано в Отці й Сині з тією метою, щоб кожному землянину запропонувати вічне спасіння через віру в Ісусову божественність і месіанство.

Українська держава й суспільство проходять крізь найбільшу за 23 роки незалежності кризу. Якою має бути позиція віруючих громадян? Хтось очікує від них слів про те, що Бог підтримує одну з ними сторону конфлікту. Історія зберегла багато прикладів того, як криваві тирани писали на своїх штандартах “Gott mit uns” і подібні фрази. І знаходились церковні достойники, які іменем голгофського Страдника благословляли цих тиранів на їхні злочини. Біблійне слово не призначене для політичних промов. Його мета — бути ультиматумом сильним і слабим світу цього: “Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!” (Об.14:7).

Слово Боже звертається до нас не як до представників конкретної нації, соціального прошарку чи політичного угруповання. А як до Божих дітей, до Його творіння. Воно попереджає, що християнська ера буде не менше від попередніх часів насичена насильством і неправдою (Мт.24:6-7). Біблійна істина — не опіум для народу, покликаний знизити нашу чутливість до недосконалості земного життя. Це ідеологічна програма, але вищого ґатунку. Це більше, ніж політична платформа чи підґрунтя національної ідеї якоїсь держави. Це заклик визнати найвищим правителем не якогось президента, а Царя Ісуса Христа. Правителем усієї Землі, усіх народів. Заклик у першу чергу бути законослухняним громадянином Його Царства. Заклик до перезавантаження власного життя: етики, стосунків, цінностей, бажань. Заклик бути в першу чергу не протестувальником проти чужих гріхів, а ворогом зла в самому собі.

Пресвітер АСД Максим Балаклицький (м. Харків)

Для кожного із нас , теперішня ситуація у нашій Багатостраждальній ненці України турбує понад усе . Усі ми сидячи перед телевізором, компютером, чи ходячи на мітинги  плачемо,переживаємо та молимося щоб Господь Наш Ісус Христос зберіг її ЄДИНОЮ СИЛЬНОЮ І УСІМ ВОРОГАМ НАЗЛО! Слава УКРАЇНІ!

Православний богослов Сергій Невада

Будь-яка криза обов’язково свідчить про певний хворобливий стан організму і потребує тих дій, які спрямовані на його зцілення і зміцнення. Зараз Україна знаходиться на новому перехресті своєї історичної долі і шукає відповіді на питання свого існування як єдиної держави. А це означає, що наше суспільство стало достатньо зрілим для цієї доленосної відповіді. Єдність – це виклик для кожного з нас, особливо перед безпрецедентною загрозою в сучасній історії нашої країни. І це не стільки питання політичне чи економічне, це стрижень нашого буття і цінність нашого існування. Єдність і цілісність України – це духовна і моральна складова нашого багатостраждального, але незламного народу, що має величезний досвід помилок і розчарувань. І проблема не лише в наших сусідах, а в нас самих. Якщо ми є єдина нація, що має своє сформоване обличчя, свою душу і своє місце на землі – нам конче потрібна єдність країни. У нас є регіональні особливості, але у наших сусідів їх набагато більше; у нас є різні культурні, релігійні і, навіть, певні ментальні відмінності, але це тільки робить будь-який національний організм пластичним і гнучким, відкритим до викликів спільного життя і толерантним до виборів кожного. Мир, людське життя, права і свободи людини, зріле громадянське суспільство та відкрита правова держава – це ті базові цінності, без яких нам буде важко рухатись вперед, якщо не буде єдності.

Президент «ЦЕНТРУ РЕЛІГІЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МІЖНАРОДНИХ ДУХОВНИХ СТОСУНКІВ» Ігор Козловський

Цілі Саєнтології – цивілізація, в якій немає божевілля, злочинності і війни, де здібний може процвітати і де чесний може мати права, де людина вільна піднятися до великих висот. Церква Саєнтології прагне досягти цієї мети через свої соціальні проекти, серед яких одне з головних місць займає широке поширення в суспільстві книги засновника Саєнтології Л.Рона Хаббарда «Шлях до щастя». Ця книга – не релігійний моральний кодекс, масштабне розповсюдження якої в суспільстві здатне знизити або повністю усунути агресію конфліктуючих сторін. Саєнтологи Києва поширили в місті близько 70 тис. таких книг і будуть продовжувати це робити ще в більшій кількості.

Начальник офісу з офіційних питань та зв’язків з громадскістю
Релігійної громади “Церква Саєнтології Києва”
Михайлець Олександр

Події на Майдані – нова сторінка в історії незалежної України. Ця сторінка наповнена справжнього патріотизму, чесності, справедливості, мужності, героїзму! Як ніколи відбулась консолідація української нації, громадян держави незалежно від походження, мови, релігійної приналежності. Майдан показав для всього світу, що українці – миролюбна, гостинна та патріотична нація в усьому світі! І дякувати Богові, лише позитивні чинники сприяли об’єднанню. Не зважаючи на усі труднощі, які коли-небудь,мали місце в народу України і пройшовши різні випробування, щиро вірю у велике майбутнє українців! Ми показали себе вірними один одному та Богові. Ми – браття козацького роду.

Распопов Євген головний редактор журналу Апейрон +

Взято із  Журналу Апейрон + № 5 за березень 2014 року.