Церква і Майдан

maidanДо написання  цієї   статті  мене  спонукав   державо – творчий процес, зумовлений  Революцією Гідності, яка  змінила  колосальний  хід у  новітній   історії  України.  І якби не Майдан, сформований   молодою  інтелігенцією  і  спрямований на  скинення  тиранії,  влади  Януковича,   то   ми  б надалі  опинилися  у тоталітарній системі.  Ми можемо  констатувати   факти  насилля  і терору  над  молодими  студентами  зі сторони  правоохоронних  службових органів, що  діяли  безпосередньо   за наказом  вище  стоячих  осіб.

Реальна картина цих подій    назавжди закарбується   у свідомості  багатьох українців.   В  захист  прав і свобод  людини   виступили    православна,  греко-католицька, римо-католицька, протестантська  церква із закликом  припинення  насилля та терору. Важливу вирішальну  роль  в об’єднані   молодої генерації   України    відіграла  Церква.  Оскільки  церква дала  друге    дихання   Євромайдану.     Варто  відмітити той факт,  коли   Михайлівський Золотоверхий  чоловічий  монастир  став лазаретом для   поранених,  а Лютеранська  церква  – прихистком для переслідуваних  диктаторською  владою  Януковича,  в той час  Києво – Печерська лавра   переховувала  озброєних  злочинців.   Мені  не вкладалося   просто  в голові, що  деякі з духовенства   МП   опустилися до такого низького рівня.

Варто зазначити,  що  ідея  «Новоросії» , яку   так прекрасно   змальовували у  рожевих   тонах    в Росії  є всього лише  утопією, а не реальністю.   Ті, хто  сміливо   виступив  проти  повалення  тоталітарної влади  Януковича  сьогодні захищають Східну Україну від  сепаратистів  і підісланих, найманих за  гроші  вбивць, на відмінну від  донеччан  та луганчан,  які  думають  нічого взагалі  не робити,  а отримувати  на халяву  їжу, зарплату  або пенсію від  української влади.  Якщо  вони виявляють  своє право бути  примисленими  до Росії, то нехай   збирають свої валізи і їдуть туди,  коли  на Україні  надто тісно.  Люди, у яких не все в порядку з головою  думають, що  їх  обігріє і захистить  Путлєр?   Нічого  подібного,  може  повторитися    доля  Абхазії, Нагірного Карабаху.

Негативним  впливовим  фактором  є   діяльність  РПЦ  – справжніх українофобів,  сіячів  розбрату  і ненависті  до України.  Наявним   елементом постає  маніпуцляція  українського суспспільства    зі сторони  «п’ятої колони».   То ж зауважмо, ідея  національного  патріотизму зародилася  на  Майдані  в Києві. І ми, українці  повинні ніколи не здаватися, але оптимістично  йти  вперед,  з вірою , правдою, силою   Божою   вміти захистити і відстояти    право на свободу і життя.  Недаремно  загинули наші  щирі патріоти,  названі  народом    України  «героями Небесної сотні».

Досі пригадую  слова   глави  УГКЦ  митрополита  Андрія  Шептицького:  «Патріот – це  не той, що  б’є  себе в груди і кричить на все горло про це, а той – хто тихенько щось  робить для своєї держави».    Так от,  саме  молода  генерація  стала рушійною силою  за  відродження   України,  виявивши  патріотизм  не публічно,  а  спокійно;  виступивши з мирним протестом, орієнтованим  до влади.    На превеликий жаль  її представники так і не почули   того, що говорив  народ.   І відповідно  такий  жест зі сторони  керівництва  при владі  закінчився   перемогою  церкви і  майданівців.  Стало  відомо, що   друком  вийшла    книга під назвою   «Майдан і Церква», яка  описує  хроніку  подій, що  пов’язана   з  Революцією  Гідності.

Богдан  Стрикалюк

Обговорення: Коментування вимкнено
  1. анатолій сказав:

    Взагалі існує два типи реакції на екзистенціальну кризу.
    Один – це бути критично налаштованим щодо себе (водночас не впадаючи у розпач і не вдаючись до поверхових і формальних самообвинувачень), розвивати внутрішній та зовнішній діалог, не соромитися того, щоб засумніватися і, якщо необхідно, переглянути свою поведінку, змінити свій спосіб думок (мова йде, зрозуміло, не про зовнішню, а про внутрішню необхідність, за якої роль зовнішніх обставин виявляється допоміжною. Це, швидше, привід, ніж спонукальні причини).
    Другий – це замкнутися в собі, звинувачувати інших та бути неприступним для будь-якого діалогу (відкидаючи статус рівної сторони для будь-якого можливого учасника такого діалогу, заздалегідь передбачаючи у ньому нещирість та підступність або невігластво та залежність від зловмисності осіб, які стоять за його спиною), таким самим, неприступним і зосередженим на собі, як якийсь предмет зі світу природи.
    ТАК ЯКИЙ ТИП РЕАКЦІЇ НА ЦЮ КРИЗУ ОБРАТИ ХРИСТИЯНАМ?

  2. анатолій сказав:

    На сучасному етапі релігійний фактор також присутній у політичному та міжетнічному конфлікті. Представники ортодоксальних кіл нерідко виявляють активне неприйняття вірувань інших конфесій; мають місце конфронтація, прояви насильства, агресії на ґрунті релігійної нетерпимості, які як правило, ускладнюють етнічні конфлікти. У зв’язку з цим можна стверджувати, що без миру між релігіями неможливий мир між народами, окремими групами людей. Але парадоксально, що проблеми взаємовідносин світових релігій видаються менш складними, ніж конфлікти внутрішньоконфесійні, що призводить до невиконання інтегративної функції релігії – підтримки єдності людей у межах етнічної спільності.
    Багатостраждальна історія людства з моменту його виникнення, показує, що не можна підводити до жорстокого протистояння найбільш тендітне та найменш пізнане і таємниче – віру. Хай кожен гордиться своєю вірою, але не підносить її над Іменем, бо це – завжди джерело розбрату і провісник катастроф.

Коментування закрито

Пошук
Рубрики
Ми у Facebook