0_shopengauerШопенгауер   народився взимку  1788  року  у польському містечку Гданськ, в  самостійний   родині   купців.     Його батько  Генріх Флоріс  був  депресивною,  відрізнявся  своєю добротою,  відкритістю   у судженнях, будучи чесною людиною – комерсантом.  Його матір була творчою натурою, дочкою сенатора  Трозінера,  захоплювалася  літературною творчістю  та мистецтвом,  нею  було зібрано понад  двадцять чотири томи творів цього жанру.  Син  Шопенгауерів  так і не тримав  належної  освіти.  Батько  бажав, щоб  його  син отримав  таку  ж саму  професію,  тому  у девятирічному  віці  відправляє  Артура  на навчання  до Гавру.   Він жив два роки  у друга  – батькового  приятеля.

Артур  навчався у приватній школі  міста Гамбург,   деякий час подорожував по Європі з  метою накопичення відповідних   знань.    У 1805 р. –  навчався  торговій справі  у великій  гамбурзькій  фірмі, до  якої не виявляв  жодного  інтересу.   Майбутнього  філософа засмутила  раптова смерть  батька  до  якого  від відчував  любов  і подяку  за дароване  йому  щастя   незалежності  та забезпеченості.   У 1809 р. –   Шопенгауер  поступає в Гетінгенський  медичний  університет.   Будучи  студентом  вищого навчального  закладу,  крім медицини  освоює  філософію.  Студіює  античну  і  німецьку  філософію, вивчаючи    Платона  та Канта.

У 1811 р. –  у Берлінському  університеті  слухає лекції  професора  Вольфа   з наступних дисциплін:  латинського та грецької літератури, а також  Шлеєрмахера – з історії філософії та Фіхте з  курсу  «філософія». У 1813 р. –  захищає   в Єнському університеті    докторську дисертацію на тему: « Про  чотириякий  закон достатньої  підстави ». У1814 р. – розірвавши зв’язки з матірю через  її холодне ставлення до хворого  батька, Артур переїздить до Дрездена,  в якому пише  філософський  трактат «Про зір та колір»   У1819 р. –  у тридцятирічному  віці  закінчує  працю   під назвою «Світ  як воля і уява»,  проте  успіху книга  Шопенгауери не принесла,  а тому  велику частину тиражу  змушені були  здати на макулатуру. Він прийшов  до глибокого розчарування.  

У 1820 р. –  займає   призначену  йому  посаду  у Берлінському університеті. Проте  викладацька діяльність  Шопенгауера  закінчилася  провалом  через  ворожнечу  з Гегелем.  Так як лекції  були  призначені  ним   та  ту ж саму годину, що і в  Гегеля,  в результаті  суперництва  за їх проведення,  Артур  Шопенгауер  залишився  в аудиторії  без студентів.  У викладацькій діяльності   терпить   поразки, його лекцій  вже ніхто не сприймає.

З 1831 р. – переїздить   до міста Франкфурт – на – Майні,  де він провів останні роки свого життя.  Перший  успіх  чекав Шопенгауера  у 1839 році, коли  він отримав премію від рук представників Королівського  норвезького  наукового  товариства за одну із його праць: «Про свободу людської волі».  У 1851 р. – праці Шопенгауера стають відомими на  увесь світ. Один із своїх оперних циклів  було присвячено  Шопенгауеру   німецьким композитором  Вагнером , який  тісно переплітався з  його філософськими   думками . Набувають популярності  так звані  праці  «Афоризми життєвої мудрості». У 1851 р. –  праця під назвою  «Парерга та параліпомена»  принесла  світову  славу  для  німецького  філософа. Помер  філософ  восени 1860 року  і похований  у  Франкфурті – на – Майні.

Богдан Стрикалюк