Симеон – праведна людина перед Богом, який чекав утіхи для Ізраїля (Боговибраний народ), очікував пришестя у світ Месії як і інші юдеї, сповнений благодаті Святого Духа.
В Євангелії від Луки (2 розділ) чітко вказано, що Симеон не помре до тих пір, доки не побачить Спасителя світу. Існують інші історичні свідчення, за якими цар Єгипту Птолемей ІІ Філадельф звертається з проханням прислати мудрих і освічених людей, які б змогли збільшити славнозвісну Олександрійську бібліотеку. Юдейський синедріон відправив з міста Єрусалиму до єгипетського царя сімдесят двох вчених мужів.
Місто Олександрія почесно прийняла гостей з Єрусалиму, створивши усі необхідні умови для їхнього життя та перекладної діяльності, до їхнього ж числа входив праведний Симеон. Відбулася кропітка праця над перекладом Священного Писання з арамейської (мова, яка вживалася в часи життя Ісуса Христа) на койне (давньогрецька). Даний переклад сакрального тексту отримав назву Septuaginta (лат.- переклад сімдесяти). Симеону довелося перекладати книгу пророка Ісайї, в якій містилися наступні вказівки про Діву, народження Сина Божого (Іс.7,14).
Намагаючись виправити одне слово «Діва» був попереджений Ангелом Господнім, який утримував Симеона за руку. Ангел сказав, щоб він мав віру, а пізніше переконається у правдивості написаних слів, і не помре до того часу, доки на власні очі не побачить народжене немовля – Христа від Пречистої Діви.
Почувши крик дитини, старець підійшов до матері – Пречистої Діви, зарученої з Йосипом – теслею. Це відбулося на сороковий день після народження Христа, коли за юдейським звичаєм кожне дитя чоловічої статі має бути принесене в Єрусалимський храм для посвячення Богу, а також була принесена Дівою Марією та Йосипом згідно закону жертва — дві горлиці. Зустріч з Богомладенцем принесла духовну радість Симеону, адже він бачив Спасителя і цього було достатньо. Спасіння для всього світу і грішного роду людського.
Його рукою були благословенні Марія та Йосип, а Матері Божій Симеон прорік про піднесення і падіння народу, Христос стане предметом сперечань, а саме найголовніше – меч пройде крізь душу і серце Марії, коли відчує скорботу і нестерпний біль за Своїм Сином.
Праведна Анна – пророчиця була дочкою Фануїла, походила з коліна Асира (12 колін Ізраїлевих), жінка в похилих літах, сім років прожила зі своїм чоловіком, вісімдесятирічна вдова. Відвідувала храм в місті Єрусалимі, проводячи життя своє у пості та молитві цілий день і ніч. Вийшовши з святого місця, почала прославляти Бога за те, що дарував їм обітницю спасіння, пророкуючи на увесь Єрусалим усім людям про цю радісну новину (Лк.3,36).
Праведний Симеон дожив до глибокої старості, помер у віці триста шістдесяти років. Пам’ять праведників Божих вшановується православною церквою за новим календарним стилем 16 лютого (за старим 3 лютого). За історичними даними, нетлінні останки святого праведного Симеона у VІ столітті нашої ери було перенесено в Константинопольський собор.
Богдан Стрикалюк
