Антоній Падуанський – визнаний католицькою церквою святим,  чернечого ордену францисканців, вчитель церкви.

Народився на початку літа 1195 року в португальському місті Лісабон. Його сім’я була знатною. Хлопчика хрестили і дали ім’я Фернандо.  З 1210 року – вступає до монастиря ордену августинців (канонників), виконання функцій послушника, займається вивченням Біблії.

Антоній Падуанський

З 1212 року опиняється в монастирі Санта Круш (м. Коімбра), де вивчає богослов’я. З 1220 року – з дозволу пріора Санта Круш приєднується до ордену ченців-францисканців. В ордені приймає чернече ім’я Антоній, відпливає в Марокко з метою євангелізації арабів. У цьому ж році у нього трапилася хвороба, змушений був відпливти на батьківщину, але штормом корабель було перенесено до острова Сицилія. Відправляючись до Італії весною 1221 року взявся на питання скликання загального орденського капітулу. Був відправлений з міста Ассіза у північну італійську частину Монтеопало.

З 1222 року – священицька хіротонія та проповідь в монастирі ордену домініканців міста Форлі, потім відбувається публічна проповідь в містах Ріміні та Мілан стосовно катарського єретичного вчення. З 1223-1224 року – відвідує міста Франції: Монпельє, Тулуза, Аль, Лімож. Під час проповіді в місті Арлє братом Мональдом було засвідчено чудесне видіння появи в повітрі святого  Франциска Ассизского, який благословив усіх братів-ченців.

З 1225 року – заклик Антонієм в Буржському соборі щодо покаяння християнських пастирів недостойність імен яких призвела до впадання в єресь та відхід від християнства людей. З 1226 року – в Ліможі у монастирі ордену ченців – бенедиктинців загострилася хвороба Антонія з Падуї. У цьому ж році після смерті Франциска Ассизского їде в Італію. З 1227 року здобуває посаду провінціала (займається керівництвом ченців у визначеній території).

З 1228 року місто Падуя стає центром проповідницької діяльності для Антонія. Наприкінці весни 1330 року, супроводжуючи мощі святого Франциска до базиліки через загострення своєї хвороби змушений був скласти власні повноваження в чернечому ордені, усамітнюючись для молитви, посту в келії, розташованій в горіховому дереві. З 1231 року Антонія перебував в агонії (передсмертний стан) під час Великого посту, тому повернутися до Падуї вже не зміг. Помер в невеличкому місті Арчелла. Поховання Антонія звершили в місті Падуї.

З кінця весни 1232 року – канонізований папою римським Григорієм ІХ у ранзі католицьких святих. З зими 1946 року – визнаний як Учитель церкви. Католицька церква і вся Італія з великою шаною відноситься до святого Антонія. Антоній Падуанський окрім цього ще й покровитель студентів. Тому перед іспитами студенти складають записки з проханням молитовної допомоги святого.

Пегас