ЕСЕ, Історія філософії        27 листопадаа 2016        151         Прокоментуй!

Свобода і людяність

Про свободу написано багато наукових праць як  вітчизняними, так і зарубіжними філософами. Ми, своєю чергою, теж намагатимемося висвітлити цю,  на перший погляд, легку тему.

img

Що думають  люди без філософського мислення, коли чують вищезгадане слово? Як правило, це безкарність і вседозволеність. Деякі особи навіть зневажають саму спробу осмислення цієї категорії. Наша мета – з’ясувати, чи можлива свобода без людяності.

Філософ і психолог Віктор Франкл писав: «Свобода без відповідальності вироджується в свавілля». Ми вважаємо, що відповідальність є основою свободи, як умови для цінностей особистості. Вседозволеність – це ілюзія, яка не дозволяє розвиватися. Вона веде до занепаду через нівелювання нашої сутності. Людяність є тією особливістю, яка відрізняє нас від тварин. Коли ми втрачаємо її, з’являються найгірші істоти, які тільки можуть існувати: психопати, диктатори, маніяки.

Через самовідповідальність людина реалізує себе. Найпершою з цінностей повинна бути свобода. Вона є сутністю людини і породжує в ній відповідальність. Остання можлива тільки як особиста діяльність, тому вона стає «самовідповідальністю» – головною складовою людяності. Нам потрібно зрозуміти важливість свободи як сутності особистості.

У всі часи більшість вважали основною цінністю матеріальний прибуток. До людей поширюється ставлення як до засобу, яким можна тільки користуватися, коли виникає потреба в ньому. Коли ж зникає така необхідність, тоді втрачається всяка увага до ближнього свого. Так виникає безцінність – згубне явище, яке породжує різноманітні негативні наслідки: жадність, заздрість, ненависть, прагнення знищувати собі подібних.     Свобода повинна стати умовою для контролю своїх потреб, бажань і можливостей. Безконтрольністю ми знищимо все на своєму шляху, а згодом і самого себе.

Багато було сказано філософами про реальність чи ілюзорність «Трансцендентного». На наш погляд, свобода і є тією трансцендентністю. Вона та метамежевість, яка постійно творить людину.

Ми ніколи не можемо залишитись без нічого. Тільки речі втрачаються і зникають. Є те, що неможливо забрати силою, владою чи примусом. Свобода завжди присутня в нас. Вона – це сутність людини. В різні часи її називали  душею, духом, необхідністю, долею. Без неї ми можемо перетворитися на жорстоку чи жалюгідну істоту, але тільки сама людина винна в цій трансформації.

Людяність – це сукупність цінностей, породжених самоцінністю, тобто нашою свободою. Вона не може існувати без відповідальності. Вседозволеність – це приниження свободи, яка у людському світі не може існувати без людяності, так само, як і остання без свободи. Вони діалектично пов’язані між собою: свобода породжує людяність, а людяність – свободу.

Тарас Клок   

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пошук
Підтримай нас!
Рубрики:
Ми у Facebook
Ми Вконтакті