Я досить часто міркую на тим, чому люди забувають власну історію, і скільки б не намагався говорити на «чорне» — «біле», переконуючи у хибності неправильного розуміння – без толку. А виявляється, що не маючи навіть жодного усвідомлення люди стають рабами системи «утопічної держави», і щось не в порядку з правильним критичним мисленням.

Раз критичного мислення немає, то що тоді залишається — «вата». Ватництво – це певне такий спосіб життя, при якому мозок відключений, сіра речовина не діє, людина має «хронізм» назавжди. При висвітлені речей, фактичних підтверджень, скільки не намагався «тесати кілка» на голові до «хроніка» не доходить, бо говорить зовсім протилежне, то що не стосується даного питання.

Коли запитуєш людину: то ж яка мова була першою, а інша другорядною, розповідає, що церковнослов’янською розмовляли слов’яни, але як вони могли знати, коли тільки в ІХ столітті вона була винайдена. А саме вбиває те, що намагаються відібрати національне надбання майбутніх поколінь і усе подати настільки фальшиво аби сприйняли за правду.

Згадую одні прекрасні слова: «народ, котрий не знає власної історії приречений на загибель». При слуханні «космології» ватника стараєшся стримати центральну нервову систему, бо інколи навіть і не витримуєш. Думаєш як в людській свідомості речі, названі своїми іменами різко змінюють своє «забарвлення», чому вони бояться прийняти правду за реальність. Проте людям подобається жити в «смітнику», за бухло продати совість і отакий спосіб життя набагато подобається. Бо краще залізти у «кам’яний вік» і може десь там через років двісті вийти на світло і сказати: так, ХХІ століття дійсно існує. Ідентифікуй себе з тим місцем, де народився, отримав передану народом солов’їну співочу мову, віру в серці, любов до Батьківщини.

Залишайся українцем за духом, свободою і гідністю, пам’ятай історію свого народу, не перетворюйся у «ватніка».

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

ЕСЕ

Світ (Есе)

Ми пізнаємо світ, коли в перше народжуємося з цікавими запитливими очима. Адже перебуваючи ще в ...
ЕСЕ

Роздуми про пропаганду

Суспільство не завжди сприймає за дійсність явища, процеси, дії, сподіваючись отримати максимум задоволення від численних ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *